Як Росія та Китай допомагають Ірану

Чи допомагають Росія та Китай Ірану у війні проти Сполучених Штатів?

Президент Дональд Трамп чітко висловився у своїй останній відповіді на питання, яке постійно постає знову і знову.

«Якщо й допомагають, то на дуже низькому рівні, але я взагалі не вірю, що вони це роблять», — написав Трамп у понеділок пізно ввечері у Truth Social. «Вони мають занадто багато чого втратити, і ми б про це дізналися, причому дуже швидко!»

Проблема в тому, що США вже про це знають. Про це вже кілька місяців заявляє сама адміністрація Трампа — у повідомленнях про санкції, у свідченнях перед Сенатом, у попередженнях, надісланих Пекіну. Але така допомога Тегерану організована так, щоб її можна було заперечити.

Можливо, Москва та Пекін відступили під посиленим тиском з боку Вашингтона, який, принаймні публічно, здебільшого виявлявся у вигляді погроз жорстких економічних санкцій.

Трамп також перебував у режимі укладання угод, коли у вересні до Вашингтона прибув президент Китаю Сі Цзіньпін, а минулого тижня — щоб забезпечити постачання дизельного палива від президента Росії Володимира Путіна.

Можливо, питання про скорочення допомоги Тегерану навіть обговорювалося. Але правда в тому, що Тегеран не зміг би зайти так далеко в конфлікті зі США без допомоги як Китаю, так і Росії — двох стовпів антизахідного блоку, в якому Іран також відіграє значну роль.

Ось п’ять гірких правд для Трампа про те, як Китай і Росія допомагали — і досі допомагають — Ірану.

Китай — фінансова опора Ірану

Війни фінансуються грошима, і життєво важливі нафтові доходи Ірану переважно надходять із Китаю. Китайські нафтопереробні заводи типу «чайник» закуповують більшу частину іранської сирої нафти, як повідомило у квітні Міністерство фінансів США, забезпечуючи «життєво важливе джерело доходів» для режиму та його збройних сил.

У 2025 році Китай закупив понад 80 відсотків експортованої Іраном нафти. Про це свідчать дані Kpler, на які посилається вересневе розслідування Reuters, в якому описано бартерний механізм, що перетворює іранську нафту на кредити для китайських товарів.

За оцінками джерел агентства, за минулий рік через платіжний механізм цієї схеми пройшло від 2 до 2,5 мільярда доларів.

Вони стверджували, що ця схема принаймні один раз використовувалася для укладення контрактів у сфері протиповітряної оборони. Пекін заперечив існування такої домовленості. З липня морська блокада США суттєво обмежила цю торгівлю. Це досягнення Трампа, а не стриманість Пекіна.

Китай досі закуповує іранську нафту, яка вже зберігається на морі за межами зони блокади, хоча й у значно менших обсягах, ніж зазвичай.

Китайські супутники стежили за американськими військами

У травні Державний департамент наклав санкції на три китайські компанії, що займаються супутниковими та геопросторовими технологіями. За його даними, одна з них надавала Ірану супутникові знімки під час військової операції США, а інша фотографувала військові об’єкти США та їхніх союзників на прохання Ірану.

Він пообіцяв притягнути китайські організації до відповідальності за їхню «підтримку Ірану» — саме те, чого, за словами президента, не відбувається.

У вересні американські чиновники повідомили виданню The Wall Street Journal, що встановили зв’язок між знімками, отриманими Іраном від китайських організацій, та ракетним ударом 17 липня по йорданській авіабазі «Муваффак Салті», в результаті якого загинули троє американських солдатів.

Чиновники не звинувачували безпосередньо Пекін, а Китай вимагав доказів. Відповідь Трампа, висловлена на борту літака «Ейр Форс Один», була своєрідним визнанням: «Вони, по суті, роблять те саме, що й ми».

Російські супутники проводили розвідку американських баз

Згідно з оцінкою української розвідки, яку в квітні проаналізувало агентство Reuters, російські супутники провели щонайменше 24 знімочні обстеження 46 об’єктів у 11 країнах Близького Сходу в період з 21 по 31 березня.

Також було встановлено, що ці бази стали цілями іранських ракет і дронів уже через кілька днів після їхнього обстеження.

25 липня президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ поділиться зі своїми партнерами розвідданими про «нову допомогу Росії іранському режиму».

«З початку липня ми фіксуємо активне російське супутникове спостереження за країнами Перської затоки та розташованими там військовими об’єктами США», — зазначив Зеленський. Його країна перебуває у стані війни з Росією і значною мірою покладається на військову та розвідувальну підтримку США. «Ці знімки згодом з’являються в Ірані», — продовжив Зеленський.

Він зазначив, що існує «чітка кореляція» між цими знімками та іранськими ударами. Він пов’язав нещодавні атаки на чотири авіабази союзників у Бахрейні, Йорданії та Кувейті з «зоною інтересу російських супутників».

Західне військове джерело та джерело з питань регіональної безпеки повідомили агентству Reuters, що їхні власні розвіддані свідчать про інтенсивну діяльність російських супутників і що знімки були передані Ірану.

У найяскравішому випадку, який підтвердило регіональне джерело, російський супутник зробив знімки авіабази «Принц Султан» у Саудівській Аравії за кілька днів до того, як 27 березня іранський удар вразив американський розвідувальний літак E-3 Sentry. Орбітальні дані американської компанії, що займається відстеженням космічних об’єктів, показали неодноразові прольоти російських супутників над Перською затокою, хоча, як застерегла компанія, сам проліт не є доказом того, що було зроблено знімок.

Кремль неодноразово заперечував, що надає Ірану таку допомогу.

Потік озброєння не припиняється

У березні міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров визнав, що Росія має угоду про військово-технічне співробітництво з Іраном і постачала йому певні види військової техніки. За оцінками західних розвідок, на які посилається «Financial Times», Росія майже завершила поетапну поставку безпілотників до Ірану.

Кремль відкинув ці повідомлення як вигадки. У вересні це ж видання провело розслідування, яке ґрунтувалося на «витікшій російській кореспонденції, даних про поїздки та аналізі військових патентів», і виявило, що Росія допомагає Ірану у розробці надзвукових крилатих ракет.

Китайський канал має більш комерційний характер, але не менш реальний. У липні Трамп заявив, що обіцянка Сі не озброювати Іран — на яку, як стверджується, погодився й Путін — поширюється також і на китайські компанії.

Його Державний департамент уже повідомляв про посередника з Білорусі, який сприяє закупівлі сотень переносних зенітно-ракетних комплексів та їхній доставці з Китаю до Ірану. У вересні Міністерство фінансів наклало санкції на представника іранського міністерства оборони в Пекіні, який, за його словами, координує там закупівлі готових систем озброєння.

Пекін заперечив повідомлення про продаж китайської зброї Ірану.

Вашингтон визнає, що знає про це

Трамп каже, що Вашингтон мав би знати. І він знає. У липні міністр оборони Піт Хегсет повідомив сенаторам саме про це стосовно допомоги Росії та Китаю Ірану під час поточної війни.

«Безумовно, існує змова супротивників. Є спроби цього, і ми маємо багато способів запобігати цьому… а глибина та масштаби цього повинні залишатися засекреченими», — сказав Хегсет. «Але є способи, за допомогою яких обидві ці країни, на різних рівнях, сприяють деяким діям Ірану».

Під час державного візиту Сі у вересні посол Трампа в Пекіні Девід Пердью заявив, що президент ще раз наголосив: будь-яка підтримка Ірану, пряма чи непряма, є «абсолютно неприйнятною». Того ж дня високопоставлений іранський чиновник повідомив агентству Reuters, що китайські посадовці запевнили Тегеран, що не обмежуватимуть економічні, політичні чи військові зв’язки під тиском США.

Вашингтон та його союзники не висувають попереджень щодо подій, які не відбуваються. 8 жовтня, за чотири дні до публікації допису Трампа, Міністерство фінансів наклало санкції на те, що воно назвало «залишками тіньового флоту Ірану» — серед об’єктів санкцій були компанії, зареєстровані в Гонконзі.

«Міністерство фінансів позбавляє тиранічний режим у Тегерані коштів, які він використовує для ведення війни в регіоні, і ми продовжуватимемо викривати тих, хто сприяє продажу нафти цим режимом», — заявив міністр фінансів Скотт Бессент.

Це свідчить про те, що робота триває, оскільки допомога Ірану продовжується.

Що підтвердило б правоту Трампа

Трамп має рацію, зокрема, в одному важливому питанні: жодна з великих держав відкрито й рішуче не приєдналася до війни на боці Ірану. Білий дім заявив, що зовнішня допомога не вплинула на операції США і не перешкоджала їм. А чиновники адміністрації Трампа не наважилися звинуватити Пекін у тому, що він керує постачанням китайських компаній до Ірану.

Але важко повірити, що в такій закритій і жорстко контрольованій системі, як китайська, така допомога не має, як мінімум, мовчазної згоди Пекіна. Те, що тут є якась «сіра зона», є навмисним: це можливість правдоподібного заперечення. Якщо Трамп має рацію, і російська та китайська підтримка Ірану є або незначною, або повністю вичерпалася, то докази теж повинні швидко зникнути.

Отже, у санкційних списках США не повинні з’являтися нові китайські чи російські імена, в руках іранців не повинно бути ракетних установок китайського виробництва, і більше не повинно бути чиновників, які пов’язують іноземні зображення зі смертями американців. До того часу заперечення Трампа виглядає скоріше як надія, ніж що-небудь інше.

Джерело: www.newsweek.com