Хто міг би замінити Зеленського: 4 можливих претендента

Президент Дональд Трамп закликав Україну обрати нового лідера, що викликало нові питання щодо політичного майбутнього чинного президента Володимира Зеленського та того, коли в Києві відбудуться наступні вибори.

«Гадаю, настав час Україні обрати нового президента», — заявив Трамп у суботу, повторивши свої попередні заклики до Києва провести вибори, які конституція країни забороняє під час війни.

Заява Трампа пролунала після того, як Зеленський розкритикував нову угоду, яка надасть США доступ до мільйонів тонн російського дизельного палива після війни США з Іраном — а блокування Тегераном важливого морського шляху через Ормузьку протоку— що спричинило стрімке зростання цін на паливо та створило тиск на значну частину населення США напередодні проміжних виборів у листопаді.

Зеленський назвав цю угоду «абсолютно жахливою» та подарунком російському президенту Володимиру Путіну.

Постійні удари українських безпілотників спрямовані на російські нафтогазові об’єкти з метою позбавити Кремль життєво важливих доходів від нафти, які використовуються для фінансування війни проти України.

Москва, у свою чергу, здійснює атаки на українські електростанції, перекриваючи постачання електроенергії та опалення, зокрема в українській столиці.

Потім у неділю Трамп оголосив про «енергетичне перемир’я» між Росією та Україною, заявивши, що обидві сторони домовилися «негайно» припинити атаки на енергетичні об’єкти.

Росія не прокоментувала цю заяву, а Україна — висловивши певне здивування з приводу цієї заяви — заявила, що дотримуватиметься угоди, за умови, що Москва її дотримуватиметься.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Росія «порушила енергетичне перемир’я одразу після його оголошення».

Тим часом Зеленський заявив у неділю, що українська влада організує вибори, якщо Росія погодиться на 60-денне «повне перемир’я».

Українське законодавство забороняє проведення виборів під час дії воєнного стану, який діє з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії до сусідньої країни 24 лютого 2022 року.

Українські чиновники також зазначають, що провести безпечні вибори в умовах російського наступу буде дуже складно.

Термін повноважень Зеленського мав закінчитися у травні 2024 року.

Росія називає Зеленського нелегітимним, а Трамп звинувачує українського лідера в тому, що той «використовує війну», щоб уникнути виборів.

Зеленський залишався популярним, але опитування Київського міжнародного інституту соціології, опубліковане на початку цього місяця, показало, що більшість українців зараз вважають, що чинний лідер не повинен балотуватися на другий термін — цей показник зріс порівняно з 46 відсотками наприкінці 2025 року.

Зеленський не підтвердив, чи буде він балотуватися на переобрання.

Те саме опитування показало, що 71 відсоток респондентів виступили проти проведення виборів зараз.

Керівництво Зеленського заплямоване корупційними скандалами, що зачіпають його найближче оточення, а звільнення ним колишнього міністра оборони Михайла Федорова спричинило кількаденні протести.

Але хто ж може претендувати на посаду сьомого президента України?

Валерій Залужний

Залужний, колишній головнокомандувач Збройних сил України, який зараз обіймає посаду посла України у Великій Британії, широко вважається головним суперником Зеленського.

Згідно з результатами дослідження, опублікованими в четвер українським аналітичним центром «Рейтинг-Група», Зеленський і Залужний є двома потенційними кандидатами, які набрали б найбільшу кількість голосів у гіпотетичних президентських виборах.

Згідно з даними, майже 23 відсотки респондентів проголосували б за нинішнього українського лідера, тоді як понад п’ята частина опитаних підтримала б колишнього генерала.

Однак 64 відсотки респондентів заявили, що довіряють Залужному, тоді як 53 відсотки висловили таку ж довіру до Зеленського.

Незважаючи на численні спекуляції, Залужний відмовився публічно підтверджувати, що балотуватиметься на посаду президента на майбутніх виборах.

На цьому етапі важко сказати, як розвиватимуться вибори, але «ймовірно, що репутація, яку кандидати заробили під час війни, та їхній внесок у її перебіг відіграватимуть значну роль у формуванні поглядів виборців», — зазначила Дженні Мазерс, старша викладачка міжнародної політики в Університеті Аберістуїта в Уельсі.

«З цієї точки зору Валерій Залужний може опинитися в найсильнішій позиції, оскільки його роль на чолі збройних сил протягом перших двох років масштабного вторгнення була помітною та загалом позитивною», — сказала Мазерс виданню Newsweek.

Однак, додала Мазерс, під час перебування на посаді посла України в Лондоні він практично не з’являвся на публіці.

Кирило Буданов

Буданов здобув популярність як керівник Головного розвідувального управління (ГРУ) України, швидко ставши відомим завдяки своєму непохитному погляду та тому, що був однією з найбажаніших цілей для вбивства з боку Росії.

Буданов заявляв, що Росія неодноразово намагалася його вбити, а Київ повідомив, що дружина Буданова, Маріанна, наприкінці 2023 року була отруєна важкими металами.

З початку 2026 року генерал обіймає посаду керівника Адміністрації президента Зеленського.

Він не заявляв про намір балотуватися на виборах і ухилявся від прямих запитань щодо своїх президентських амбіцій.

За даними «Рейтинг-Групи», Буданову довіряють близько 53 відсотків українського населення — стільки ж, скільки й Зеленському.

Приблизно 6,7 відсотка респондентів цього опитування заявили, що проголосували б за Буданова у першому турі майбутніх виборів.

«Він добре відомий і має репутацію людини, яка вміло керує військовими діями України, але також вважається «небагатослівним», — зазначив Мазерс.

Михайло Федоров

Федоров, якому лише 35 років, протягом багатьох років обіймав посаду «царя дронів» України та віцепрем’єр-міністра, перш ніж у січні 2026 року стати міністром оборони.

Вже через шість місяців його було звільнено з посади на тлі гучного конфлікту між Зеленським, Федоровим та тодішнім головнокомандувачем Збройних сил України генералом Олександром Сирським.

У кількох українських містах спалахнули протести проти звільнення Федорова, а згодом він закликав провести вибори в Україні в умовах війни — цей крок вважається найбільшим викликом для влади Зеленського з початку повномасштабного російського вторгнення.

«Федоров був дуже популярним безпосередньо перед звільненням і після нього, але я задаюся питанням, чи не переборщив він дещо зі своїми скаргами після звільнення», — зазначив Мазерс.

«Існує ризик, що його сприйматимуть як фігуру, яка більше переймається своїми особистими перспективами, ніж зосереджується на інтересах країни в цілому».

Близько 38 відсотків респондентів опитування «Рейтинг-Груп» заявили, що довіряють Федорову, а близько 7,6 відсотка зазначили, що проголосували б за колишнього міністра оборони у першому турі виборів.

Петро Порошенко

Порошенко обіймав посаду президента України з 2014 по 2019 рік — у період, коли Росія анексувала Крим, а Київ і Москва надавали підтримку сепаратистам у східних регіонах України — Донецькій та Луганській, які разом відомі як Донбас.

У 2026 році він, як і раніше, є чинним депутатом української опозиції.

Порошенко програв другий тур виборів, у результаті якого до влади у 2019 році прийшов Зеленський.

На той час Зеленський ніколи не обіймав політичних посад, і експерти зазначали, що українська громадськість втомилася від поганих економічних умов та корупції.

Порошенко був обраний у 2014 році після усунення колишнього президента України Віктора Януковича в результаті протестів, які переросли у «Майданову революцію».

Після початкового успіху та популярності серед українського суспільства рейтинг Порошенка впав, оскільки він не зміг впоратися з корупцією, домінуванням олігархів та наслідками конфлікту з Росією.

Наприкінці 2021 року українська влада звинуватила Порошенка у державній зраді та сприянні фінансуванню сепаратистських сил на сході України, що він заперечив, додавши, що ці звинувачення мають політичне підґрунтя.

У січні 2022 року, за кілька тижнів до початку повномасштабного вторгнення Росії, Порошенко з’явився в суді в Києві й заявив, що сподівається відмити своє ім’я.

У лютому 2025 року Зеленський наклав на Порошенка санкції, зокрема заморозив його активи, з причин, які українські чиновники назвали «національною безпекою».

Порошенко, один із найбагатших людей України, прагнув наблизити Україну до Європи і після залишення президентської посади став одним із найвизначніших представників опозиції. За словами Мазерса, він є одним із найменш ймовірних претендентів.

Джерело: www.newsweek.com