Однією з характерних рис диктаторів і деспотів є те, що вони говорять стільки, скільки їм заманеться. Це визначальна особливість: лаконічність відкидається, а багатослівність процвітає.
Путін продемонстрував це наочно, коли 1 жовтня під час виступу на Валдайському форумі розводився протягом 3 годин і 20 хвилин.
Потім на сцені відбулася дискусія під керівництвом модератора. Для тих, хто шукав підказки щодо майбутнього курсу Кремля, там було кілька натяків. Погана новина полягає в тому, що вони були здебільшого вкрай похмурими.
З його розлогих висловлювань можна виокремити п’ять ключових пунктів його стратегії:
Напад — це захист
Головна стратегія Путіна та його кінцева мета полягають у тому, щоб переосмислити кожен випадок російської агресії як оборонну необхідність.
Він стверджує, що Росія лише реагує на західні атаки чи провокації.
Ця наративна лінія є основою всієї його політики:
Путін виправдовує агресивну війну проти України як захист від агресивного Заходу.
Можна справедливо підсумувати, що його заяви свідчать про те, що він готує населення до тривалої конфронтації, водночас зображуючи кожну ескалацію — минулу та майбутню — як «відповідь», а ніколи як російську ініціативу.
Таким чином він створює ідеологічну основу, яка приховує його геополітичні цілі та надає їм моральне виправдання.
Не європейська Росія, а російська Європа
Путін прагне європейського безпекового порядку, в якому Росія матиме право вето на всі рішення щодо європейської безпеки. Він описує Захід як нелегітимний та такий, що порушує правила. За цією риторикою ховаються стратегічні цілі:
Заклик Путіна до «меншого західного домінування» — це не прохання про справедливий баланс.
Це спроба встановити нове російське домінування після того, як Москва втратила свою гегемонію після 1991 року.
Україна — це Росія
Цілі Путіна щодо України є дуже далекосяжними. За вимогою «нейтралітету» ховається трирівнева стратегія: ні НАТО, ні ЄС, ні орієнтації на Захід. Він вимагає постійного територіального контролю над значною частиною України, включаючи території, які ще не завойовано.
Путін прагне повного політичного контролю над Україною, яка не зможе реалізовувати свої суверенні інтереси, а натомість у кожному рішенні надаватиме пріоритет російським інтересам.
Його заява про те, що Україна «не може існувати» і «контролюється ззовні», є класичним риторичним прийомом, покликаним делегітимізувати Україну.
Це має на меті закласти основу для тривалого російського впливу.
Сприяння самозахисту (Все заради Калінінграда)
Путін намагається представити готовність Росії до ескалації — аж до застосування ядерної зброї — як прикру, але необхідну міру оборони.
Цим він переслідує військово-стратегічну мету.
Путін знає, що оборона НАТО балтійських держав від російського нападу неминуче вимагатиме нейтралізації засобів протиповітряної оборони, ракетних баз та військової інфраструктури в ексклаві Калінінград.
Захист НАТО балтійських держав та регіону Балтійського моря вимагав би нанесення по ньому потужного удару.
Саме тому Путін намагається за допомогою риторики:
Його погрози та нечіткі натяки на застосування ядерної зброї мають на меті стримати НАТО від послідовної реалізації власної оборонної стратегії, оскільки ключові держави-члени НАТО піддаються самостримуванню.
Економіка як зброя
Путін подає російську економіку як «стабільну» та «стійку». Очевидно, що для Путіна економічна політика — це не засіб поліпшення якості життя російського народу, а скоріше геополітичний інструмент.
Він не згадує про людські жертви, соціальні витрати чи економічні збитки, спричинені його війною.
Збідніння, демографічна криза та відтік кваліфікованих робітників не фігурують у його риториці.
Для Путіна російська економіка — це засіб тиску на Європу, ресурс для війни та інструмент для збереження свого режиму.
Він говорить про економіку як про джерело сили російської держави, а не як про основу існування російського народу.
Коротко кажучи: Путін хоче, щоб Росія домінувала в європейському порядку, в якому Україна назавжди підкорена, а Москва перетворила значну частину Східної, Центральної та Західної Європи на сферу свого впливу.
У цьому сенсі його слова свідчать про кристалізацію його масштабних амбіцій щодо континентального панування.
Джерело: cepa.org
Ми збираємо новини з Reuters, BBC, Bloomberg та інших світових ЗМІ.
Коротко, факти, без фейків та зайвого галасу.
👉 Підписуйтесь у Telegram
