Головні європейські прихильники України намагаються протидіяти «військовій втомі»

Лідери наголошують на необхідності переговорного вирішення, оскільки популістські партії, які критикують допомогу Києву, набирають впливу.

Європейські виборці дедалі частіше підтримують популістські партії, які виступають проти допомоги Україні, оскільки в суспільстві зростає втома від війни, що змушує лідерів шукати нові аргументи: «Ми домагаємося миру».

Останніми тижнями лідери найбільших європейських країн знову закликають до дипломатичного врегулювання війни. За словами європейських чиновників, причиною цього не є нова впевненість у тому, що Москва готова до переговорів. Натомість така риторика має на меті протидіяти поширеному твердженню, що фінансова та військова допомога Києву є згубною й небезпечною.

Європейські чиновники активізують контакти з Москвою. Минулого тижня міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль зустрівся у Нью-Йорку зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим — це була перша зустріч міністрів закордонних справ обох країн з 2022 року. Цього літа високопоставлений чиновник Європейського Союзу провів переговори з радником російського лідера Володимира Путіна з питань зовнішньої політики Юрієм Ушаковим. На початку цього року президент Франції Еммануель Макрон відправив до Москви свого радника з питань національної безпеки.

У своїй промові в четвер канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав до дипломатичного завершення війни, водночас відстоюючи військову допомогу своєї країни Україні, зазначивши, що лише сильна й об’єднана Європа зможе привести неохочу Москву за стіл переговорів.

«Саме наша підтримка України створює необхідні передумови для початку серйозних мирних переговорів із Москвою», — сказав він.

Місцеві чиновники зазначили, що ця промова була прямою реакцією на зміну настроїв населення в країні, де майже третина виборців зараз підтримує партії, які виступають проти надання додаткової допомоги Україні.

Навіть у Великій Британії, де підтримка України залишається загальноприйнятою в усьому політичному спектрі, прем’єр-міністр Енді Бернем змінив тон, наголосивши минулого тижня, що «на відміну від Росії, ми не прагнемо конфронтації».

Ця зміна риторики відбувається на тлі того, що опитування показують значну перевагу кількох популістських партій у загальнонаціональних рейтингах. У Франції опитування показують, що Марін Ле Пен, найімовірніше, переможе у другому турі президентських виборів наступного року. Її партія виступила проти цьогорічної позики ЄС для України у розмірі 90 млрд євро (приблизно 101 млрд доларів), а високопосадовці заявили, що Париж припинить надавати Україні невійськову допомогу в майбутньому.

У Німеччині ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» (AfD) минулого місяця здобула історичні перемоги на двох виборах у федеральних землях колишньої Східної Німеччини. Вона критикувала Берлін за те, що той надсилає мільярди Україні саме тоді, коли в країні скорочують соціальні виплати та підвищують податки. Партія прагне скасувати санкції проти Росії, відновити закупівлю енергоносіїв у Москви та позбавити українських біженців їхнього статусу.

Оскільки адміністрація Трампа припинила більшу частину прямої допомоги Україні, Європа зараз здебільшого самотужки несе на собі зростаючі витрати на озброєння України та підтримку її економіки. Ці витрати зросли, оскільки Росія посилила свої атаки на українські міста та інфраструктуру.

Тим часом популістські партії користуються втомою виборців після п’яти років війни, під час якої обидві сторони досягли незначного прогресу. Вони стверджують, що діючі уряди лише затягують конфлікт, навіть попри те, що Білий дім наполягає на переговорах. Ле Пен закликала провести велику мирну конференцію, щоб покласти край війні.

Опитування YouGov, проведене цієї весни, показало, що відсоток виборців, які хочуть, щоб Україна виграла війну, майже не змінився з 2023 року. Однак у Великій Британії, Франції, Німеччині та Італії спостерігається помітне зростання підтримки миру, досягнутого шляхом переговорів, навіть якщо Україні доведеться поступитися територіями. Навіть у Польщі, яка спочатку була рішучим прихильником Києва, опитування показують, що підтримка допомоги Україні впала до близько 50% на тлі напруженості у відносинах з Києвом через суперечку, пов’язану з подіями часів Другої світової війни.

У Німеччині, яка переживає жорстку промислову рецесію, антивоєнний посил партії «АдФ» виявляється дієвим серед розчарованих виборців. За даними опитування, проведеного минулого місяця громадською телерадіокомпанією ARD, близько 42 % німців вважають, що Берлін надсилає в Україну занадто багато зброї — це найвищий показник, зафіксований з початку війни.

У свою чергу, виборчий успіх «АдФ» додає сил тим представникам правлячої коаліції, які вже давно висловлювали сумніви щодо Києва — від консерваторів Мерца у східній частині країни до пацифістів у лівоцентристській Соціал-демократичній партії.

Наразі це не змінює політику Берліна щодо України, яка залишається рішуче спрямованою на підтримку Києва, але починає впливати на те, як уряд про це говорить, зазначила Клаудія Мейджор, старша віцепрезидентка з питань трансатлантичної безпеки в аналітичному центрі «Німецький фонд Маршалла у США».

За її словами, несподівана зустріч Вадефула з Лавровим була в основному спрямована на німецьких виборців.

«По суті, він говорив: „Послухайте, ми хочемо миру, ми намагаємося вести дипломатичні переговори, але росіяни не зацікавлені в цьому“», — зазначила вона.
Значна частина виступу Мерца в четвер була спрямована безпосередньо проти партії «АдФ».

«Ми не дозволимо себе роз’єднати — ні гібридними атаками, ні агітацією в соціальних мережах, яку ведуть московські боти, ні гаслами «АдФ» та її російських кураторів», — сказав він.

Мерц також наголосив на власних інтересах Німеччини у підтримці Києва, зазначивши, що це «не є самоціллю. Ми робимо це насамперед для того, щоб захистити безпеку людей у нашій країні. Свобода та безпека — це умови нашого процвітання».

Оновлене повідомлення супроводжувалося більш різкими попередженнями щодо внутрішніх загроз, які несе Росія.

Минулого місяця уряд Німеччини публічно звинуватив Росію у розгортанні вибухонесучих дронів у німецькому аеропорту в серпні. Минулого тижня Макрон запросив лідерів політичних партій до Єлисейського палацу, щоб проінформувати їх про погіршення міжнародної ситуації, зокрема про загрози з боку Москви. Бернем заявив минулого тижня в Нью-Йорку, що його уряд створить новий центр для боротьби з дезінформацією з Росії.

Проте прагнення відкрити дипломатичні канали набирає обертів. Хоча це частково розраховано на внутрішню аудиторію, європейці також хочуть переконатися, що вони матимуть місце за столом переговорів, оскільки США продовжують наполягати на власному врегулюванні з Москвою.

У Брюсселі ЄС обговорює, чи призначати посланця для переговорів із Москвою. Вадефул висловив думку, що європейці могли б скористатися запрошенням Білого дому до Путіна взяти участь у зустрічі лідерів G-20 у Маямі в листопаді, щоб перевірити, наскільки серйозно російський лідер ставиться до пошуку переговорного вирішення війни.

Лавров зневажливо відгукнувся про Вадефула після їхніх переговорів, звинувативши свого німецького колегу в тому, що той просто зачитав заяву, яку міг би передати й по телефону. Наступного дня Росія випустила безпілотник по престижній будівлі Національної академії наук у Києві, розташованій неподалік від посольства Німеччини в Україні.

Це підкреслює небезпеку спроб налагодити діалог із Москвою, зазначив Славомір Дебський, колишній радник уряду Польщі та запрошений професор стратегії та міжнародних відносин у Коледжі Європи.

«Небезпека полягає в тому, що якщо ми звертаємося до росіян без будь-яких умов, таких як тимчасове припинення атак на цивільне населення, ми демонструємо їм свою слабкість», — сказав він.

Джерело: wsj.com