Вагітна жінка в чорній сукні стояла біля труни свого 21-річного чоловіка в Києві, оплакуючи чоловіка, з яким вона познайомилася, коли вони обоє були солдатами, що боролися проти повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Єва Смирнова та Данило Смирнов вступили до армії у 2023 році, у віці 18 років, а одружилися через два роки, у липні 2025 року. Незважаючи на свій юний вік, вони вирішили, що потрібно поспішити й завести сім’ю.
«Ми мріяли про цю дитину, але через те, що ми обоє постійно перебували на війні, це було дуже складно», — сказала Смирнова, яка служить пілотом безпілотника під позивним «Юнха».
Данило Смирнов загинув у бою 28 серпня на Сумському фронті на північному сході України; він був одним із трьох солдатів, які загинули у складі групи з чотирьох осіб, що служила у військовій розвідці.
Він мав звання молодшого сержанта, служив оператором розвідки та допомагав готувати новобранців.
«Цього місяця має народитися наш син — той син, про якого Даня так мріяв. Він мріяв стати найкращим батьком», — розповіла Смирнова агентству «Асошіейтед Прес».
Але замість того, щоб обирати ім’я для свого первістка, вона разом із сотнями інших людей прийшла у вівторок до Золотоверхого монастиря Святого Михайла, щоб попрощатися зі своїм чоловіком.
У дні після смерті Смирнова його дружина написала в інтернеті, що їхній син стане «його продовженням».
Монастир, де в Україні зазвичай проводяться похоронні служби за солдатами, загиблими на війні, був переповнений. Віддати останню шану прийшли скорботні різного віку, зокрема товариші по службі з букетами троянд.
Коли в лютому 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення, Смирнову було 16 років, і він закінчував середню школу. Потім він вступив на факультет психології в університеті в Литві, але провчився там недовго — бої посилилися в районі Бахмута, де на той час служив його дядько, і юнак покинув навчання. Щойно йому виповнилося 18, він підписав військовий контракт.
«Він… зателефонував мені того вечора, дуже щасливий, і сказав: “Вибач, тату, я підписав контракт. Я підробив твій підпис. Пробач мені”», — з тремтінням у голосі згадував його батько Олександр Смирнов. Йому було важко говорити про сина, але він обійняв невістку, сказавши, що певну втіху йому приносить онук, який незабаром має народитися.
Данило Смирнов згодом очолив штурмову групу в 3-й окремій штурмовій бригаді. Він отримав осколкові поранення в обидві ноги, пройшов реабілітацію, а потім повернувся на службу, згодом перейшовши до української військової розвідки. Багато хто знав його за позивним «Серфер» — з 6 років він щоліта літав до своєї матері на Балі, в Індонезію, де став вправним серфером.
«Незважаючи на всі жахи війни, Даніа зумів знайти свій скарб — свою дівчину, а згодом і дружину Єву», — йшлося у уривку з промови на похороні в монастирі, коли по місту лунали вибухи. «Їхні стосунки змінили їх обох. Вони обоє боролися за життя, за спільне майбутнє».
Тепер його дружина залишилася сама, овдовіла у 21 рік.
«Він хотів, щоб ми всі могли жити в мирі», — сказала вона. «І врешті-решт він заплатив за це своїм життям».
Смирнов часто писав про війну у своєму Instagram, де переважно розміщені фотографії з його військового життя — він сам у формі, на різних посадах, — а на найсвіжіших знімках він зображений разом із дружиною, яка також одягнена у військову форму.
У попередньому дописі, написаному приблизно на його 20-річчя, він зазначив: «За свої 20 років я зрозумів одне: люди не цінують життя, доки не відчують його краю. … Війна — це не романтика. Це досвід, який оголює тебе до суті», — йшлося у повідомленні. «Вибір простий: ким ти будеш — жертвою чи тим, хто бере на себе відповідальність?»
Джерело: apnews.com
Ми збираємо новини з Reuters, BBC, Bloomberg та інших світових ЗМІ.
Коротко, факти, без фейків та зайвого галасу.
👉 Підписуйтесь у Telegram
