Росіяни, які тікають з країни, побоюються, що Путін таємно готується до чергової мобілізації

Нещодавній сплеск потоку людей на південному кордоні Росії відбувається на тлі дедалі агресивніших заходів з вербування та побоювань щодо чергового призову до війська.

На південному кордоні Росії з Грузією відбувається звичний масований відтік населення.

Минулого тижня понад 113 000 росіян покинули країну через так званий контрольно-пропускний пункт «Верхній Ларс» — такий сплеск руху свідчить про посилення побоювань, що Кремль готується оголосити про нову мобілізацію.

Останніми місяцями російська влада вживає дедалі агресивніших заходів з вербування, активізувала збір даних про резервістів та розширила повноваження Національної гвардії, що підживлює розмови про чергову мобілізацію.

Олексій Табалов — засновник правозахисної організації «Школа призовника», яка займається захистом призовників та військовослужбовців, — зазначив, що його НГО зафіксувала нещодавно зростання кількості звернень за юридичною допомогою від чоловіків призовного віку, «передусім від тих, хто перебуває у військовому резерві».

А на початку серпня президент України Володимир Зеленський заявив, що розвідувальні служби його країни очікують, що до кінця року Росія розпочне «швидку мобілізацію» кількох сотень тисяч чоловіків.

Більше того, Грузія вже стикалася з подібним прикордонним потоком раніше.

У вересні 2022 року, коли президент Володимир Путін оголосив часткову військову мобілізацію, в рамках якої було призвано близько 300 000 чоловіків після повномасштабного вторгнення в Україну, Грузія стала одним із головних пунктів призначення для тих, хто прагнув втекти.

Як одна з небагатьох східноєвропейських прикордонних країн, що дозволяють безвізовий в’їзд громадянам Росії, вона прийняла понад 100 000 росіян протягом тижня.

На момент публікації грузинська влада не відповіла на запит про коментар.

Проте Кремль уже кілька місяців поспіль заперечує чутки про мобілізацію.

Виступаючи перед журналістами минулого тижня, посол Росії в ООН Василь Небензя заявив: «Наразі нам не потрібна масова мобілізація; наскільки мені відомо, її не планують і не очікують».

Тим часом речник уряду Дмитро Пєсков заявив цього тижня, що будь-які розмови про мобілізацію «розповсюджуються українською владою».

Однак зміни на полі бою важко ігнорувати: хоча Росія не оприлюднює офіційних даних про втрати, колишній головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський зазначив, що втрати Москви вперше перевищили кількість добровольців, готових вступити до армії.

І хоча Росії в значній мірі вдалося за допомогою щедрих виплат залучити добровольців та ув’язнених до участі у війні, «Кремлю стає дедалі складніше набирати нових людей», — зазначив юрист організації «Russian Peace Plea», яка допомагає чоловікам ухилятися від військової служби, якому з міркувань безпеки було надано анонімність.

«Соціальний договір» між Кремлем і російським народом, за їхніми словами, «очевидно розпадається».

Військовий резерв Росії складається переважно з чоловіків віком до 55 років, які вже пройшли обов’язкову військову службу.

Однорічна військова служба є обов’язковою для кожного російського чоловіка віком від 18 до 30 років, за винятком окремих випадків, пов’язаних зі станом здоров’я та продовженням навчання.

«Ці люди, як правило, належать до тих, кого найімовірніше призвуть у разі мобілізації», — зазначив Табалов.

У 2022 році тодішній міністр оборони Росії Сергій Шойгу оцінив їхню чисельність приблизно у 25 мільйонів.

За словами Табалова, останніми місяцями російський уряд активно збирає особисті дані резервістів через їхніх роботодавців.

«Вони навіть запитують про адреси їхніх родичів», — зазначив він, оскільки така інформація може бути використана для спроби розшукати тих, хто може переховуватися під час активної мобілізації.

Потім цих чоловіків викликають до військових призовних пунктів і видають їм доручення, в яких вказується, до якого підрозділу вони мають з’явитися у разі оголошення мобілізації.

«З весни інтерес уряду до резервістів різко зріс», — підтвердив адвокат організації «Peace Plea».

Табалов вважає, що це створює основу для більш швидкого та непомітного призову.

«Достатньо просто під’їхати, скажімо, десятьма автобусами до певного металургійного заводу й забрати заздалегідь узгоджену кількість робітників прямо з їхніх робочих місць, називаючи їх по імені: Петров, Іванов, Сидоров — прошу сідати в автобус, який потім відвезе їх на військову базу», — пояснив він.

Серія законів, ухвалених протягом останніх місяців, також вказує на можливі підготовчі заходи.

У березні Кремль запровадив обов’язкове використання електронних військових повісток у процесі призову.

Під час мобілізації 2022 року використовувалися паперові повістки, які, як правило, набували чинності лише після їхнього підписання отримувачем.

Це створило бюрократичну лазівку, через яку до 1 мільйона росіян швидко покинули країну, очікуючи на отримання повістки та подальшу заборону на виїзд.

Введені у 2023 році та впроваджені на загальнонаціональному рівні на добровільній основі у 2025 році, цифрові повістки, що діють зараз, набувають чинності одразу після їхнього опублікування в Інтернеті, негайно повідомляючи прикордонні служби та забороняючи одержувачу виїжджати з країни.

«Влада винесла урок із попередньої мобілізації», — зазначив Табалов.

Потім, у липні, російські ЗМІ повідомили, що Національна гвардія — силовий орган, створений Путіним у 2016 році, насамперед для захисту режиму від загроз і протестів усередині країни та на окупованих територіях, — вживала заходів для підготовки свого військового персоналу, штату та об’єктів на випадок можливої мобілізації шляхом проведення навчань та евакуацій.

З цією метою начальник Національної гвардії Володимир Золотов підписав наказ, у якому конкретно зазначено, що відомство має додатково забезпечувати захист «від небезпек, що виникають під час мобілізації, у період воєнного стану та під час війни».

Ці зміни свідчать про те, що уряд готується до більш жорсткої, «репресивної» мобілізації, до якої будуть залучені силові структури, зазначив український військовий експерт Олександр Коваленко.

Навіть попри те, що всі ознаки вказують на зростання ймовірності нової мобілізації, Путін, здається, рішуче налаштований її уникнути.

Офіційна мобілізація «означала б, що на фронті справи йдуть погано, що Путін — поганий головнокомандувач», — зазначив Табалов.

І Кремль спробував кілька агресивних стратегій набору, щоб обійти це.

У березні 2026 року російські ЗМІ повідомили, що міністерство оборони планує призвати близько 80 000 осіб, переважно студентів, до новостворених «Сил безпілотних систем».

Ця ініціатива супроводжувалася масовою пропагандистською кампанією та тиском на університети.

Адміністрації навчальних закладів регулярно наказували студентам відвідувати масові збори з військовими вербувальниками, де їх підштовхували підписати контракти в обмін на грошові виплати.

У серпні видання «Новая газета Європа» підрахувало, що майже всі 50 найкращих університетів Росії тиснули на своїх студентів, щоб ті вступили до «дронних військ».

Однак до липня було набрано лише 8 000 осіб — приблизно 10 відсотків від запланованого показника.

На думку Табалова, ця спроба вирішити проблему нестачі новобранців за рахунок студентів була приречена на провал.

«Історично склалося так, що студенти-чоловіки вступають до університетів, щоб уникнути служби в армії, а не для того, щоб до неї вступити», — зазначив він.

У липні про провал програми «студентських дронних військ» повідомила також розслідувальна організація Conflict Intelligence Team, пояснивши це зниженням інтересу до вступу до армії та загальною «небажанням студентів підписувати контракт з армією, незважаючи на активну агітацію та тиск».

Ще одна стратегія з’явилася пізніше, у червні, після того, як соціальні мережі заполонили відео масових рейдів у Пензі — одному з найбідніших міст європейської частини Росії.

На них було видно, як поліцейські та військові, іноді у супроводі чоловіків у балаклавах, зупиняли цивільних чоловіків на контрольно-пропускних пунктах, на вулицях та у громадському транспорті, завантажували їх у мікроавтобуси та відвозили до військкоматів, де деяких з них потім примушували підписувати контракти на участь у війні.Влада Пензи неодноразово заперечувала будь-яку причетність до ймовірних викрадень та примусової мобілізації.

Пензька кампанія, як стверджується, є частиною ширших зусиль уряду, спрямованих на те, щоб змусити регіони мобілізувати більше чоловіків і виконати квоти без офіційного оголошення мобілізації.

Згідно з повідомленнями ЗМІ, Міністерство оборони Росії встановило офіційну мету — набрати 409 000 контрактників до кінця 2026 року.

Однак «ця ініціатива може обернутися проти влади», — знову зазначив Табалов.

«Громадяни Пензи вже почали самоорганізовуватися — створюючи загони самооборони — і це, відверто кажучи, є викликом державній владі».

У серпні пензенський блогер Станіслав Морозов створив групу, яка налічує близько 1 500 учасників і надає допомогу чоловікам, яким загрожує затримання та примус.

«Ми робимо це з відчаю.

Бо в нас просто не залишилося іншого вибору.

Ми — люди, які відстоюють свої основоположні права та свободи: право не бути перетвореними на товар або позбавленими волі під загрозою кийка», — написав він.

Як повідомляється, мешканці Башмаково також сформували загін самооборони для патрулювання території, знімаючи на камеру «вербувальників», фіксуючи їхні номерні знаки та намагаючись встановити особи тих, хто приховує свою особу.

Незважаючи на нестачу новобранців, офіційного оголошення про можливу мобілізацію не очікується до вересня, коли в Росії відбудуться парламентські вибори.

Хоча жодній антивоєнній партії не дозволили взяти участь у виборах, і сам Путін, і його правляча партія «Єдина Росія» стикаються зі зниженням підтримки, а офіційна мобілізація не сприятиме зміцненню політичних позицій російського лідера.

І все ж Кремлю стає дедалі складніше уникнути мобілізації.

«Я вважаю, що знищення України є для [Путіна] одержимістю, а ця фіксована ідея вимагає людських ресурсів», — зазначив Табалов.

«Єдиний ресурс, що залишився — з огляду на провал інших спроб — це мобілізація».

На момент публікації Кремль, Міністерство оборони Росії та Національна гвардія Росії не відповіли на запит POLITICO про коментар.

Джерело: www.politico.eu