Прохання України про надання засобів ППО залишаються без відповіді

Протягом значної частини війни заклики президента Володимира Зеленського до західних союзників щодо надання засобів протиповітряної оборони давали свої плоди. Його лобістські зусилля допомогли переконати Вашингтон надати Києву першу американську систему ППО «Патріот» у 2023 році, а згодом західні країни надіслали ще кілька таких систем.

Зараз, коли Україна стикається з найінтенсивнішою за весь час війни російською ракетною атакою, нові заклики пана Зеленського залишаються без відповіді.

Після чергового смертоносного удару по Києву рано в середу, під час якого столиця залишилася повністю беззахисною перед російськими балістичними та гіперзвуковими ракетами, пан Зеленський надав звіт. У своїй заяві він зазначив, що кількість ракет ППО, поставлених західними партнерами з початку цього року, «зменшилася втричі порівняно з 2025 роком».

Союзники України «мають ці ракети», сказав він, але «необхідні політичні рішення» щодо їхнього постачання та прискорення виробництва ще не ухвалено.

Останнім часом пан Зеленський висловлював свою позицію з людської точки зору, стверджуючи, що кожна додаткова ракета-перехоплювач рятує життя. Однак його заклики вже не мають такого успіху через зміни в геополітичному ландшафті.

Західні союзники все більш неохоче відмовляються від ракет, які можуть знадобитися їм для власної оборони, оскільки війна триває на багатьох фронтах, зокрема на Близькому Сході, де бойові дії призвели до скорочення світових запасів.

Навіть якби партнери України прислухалися до заклику пана Зеленського, вони не змогли б повністю задовольнити потреби країни. Росія виробляє балістичні ракети швидше, ніж Захід може виготовляти перехоплювачі, призначені для їхнього збивання.

Згідно з аналізом даних ВПС України, проведеним «Нью-Йорк Таймс», з початку цього року Росія випустила по Україні 650 балістичних ракет. Це більше, ніж кількість перехоплювачів PAC-3 — найсучаснішої зброї, найбільш придатної для перехоплення балістичних ракет, — яку їхній американський виробник, компанія «Локхід Мартін», поставив усьому світу за весь минулий рік.

«Сьогодні ситуація є критичнішою, ніж будь-коли з початку війни», — написав у текстовому повідомленні Єгор Чернієв, заступник голови комітету з питань оборони та розвідки Верховної Ради України.

«Були часи, коли нам бракувало протиракетних засобів, але й Росія не мала такої великої кількості балістичних ракет», — додав він. «Однак сьогодні Київ кілька разів на тиждень зазнає масованих ударів, а ми не в змозі збити жодної ракети».

Два останні масштабні ракетні обстріли з боку Росії наочно ілюструють стрімке зниження здатності України до самооборони. У суботу українська протиповітряна оборона перехопила лише дві з 35 ракет, запущених Росією. А в середу їй не вдалося перехопити жодної з 28 випущених ракет. У результаті цих двох атак загинуло понад 25 осіб.

У середу пан Зеленський визнав перед представниками силових структур, що країна стикається з «дефіцитом» засобів протиповітряної оборони, чим і користується Росія, щоб сіяти хаос і терор, наносячи удари по промислових об’єктах та логістичних центрах.

Того ж дня пан Зеленський відновив свою кампанію з лобіювання постачання додаткових засобів протиповітряної оборони. За його словами, під час телефонної розмови з президентом Фінляндії Александром Стаббом він обговорив світові запаси ракет протиповітряної оборони та можливість постачання додаткових ракет до України. Пан Стабб налагодив тісні стосунки з президентом Трампом і міг би допомогти схилити Вашингтон до постачання більшої кількості перехоплювачів.

Пан Зеленський також поспілкувався з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, написавши в соціальних мережах, що вони координують зусилля «щодо країн, які мають необхідні ракети та можливості для надання допомоги».

Забезпечення підтримки з боку НАТО має вирішальне значення. Майже всі перехоплювачі «Патріот», які отримує Україна, закуповуються через систему, що підтримується НАТО, в рамках якої європейські кошти використовуються для придбання американської зброї.

Ця програма була створена для забезпечення безперервних поставок американської зброї, водночас враховуючи перевагу пана Трампа продавати, а не дарувати американську зброю. Однак вона не виправдала очікувань.

Коли її було започатковано минулого літа, пан Зеленський висловив сподівання, що вона дозволить фінансувати закупівлю зброї на суму 1 млрд доларів щомісяця. Два тижні тому Міністерство оборони України повідомило, що щомісячні внески протягом першого року дії програми становили приблизно половину від цієї суми.

Альона Гетманчук, посол України при НАТО, в інтерв’ю окреслила кілька шляхів, якими Київ намагається посилити свою протиповітряну оборону.

Окрім програми, що підтримується НАТО, Україна використовує європейські кошти для укладення довгострокових контрактів на постачання зброї американського виробництва. Вона веде переговори щодо отримання ліцензії від США на виробництво систем «Патріот» — проєкту, який пан Трамп спочатку публічно підтримував, але нещодавно поставив під сумнів. Також Україна співпрацює з європейськими партнерами над розробкою власної протиракетної системи.

Однак ці зусилля потребують часу, щоб принести плоди. Україна терміново потребує додаткових систем «Патріот», щоб захистити свою енергетичну інфраструктуру від того, що, як очікує Київ, стане черговою зимовою кампанією російських ударів, спрямованих на те, щоб змусити українців мерзнути. Саме тому Україна продовжує тиснути на європейських союзників, щоб ті надавали засоби протиповітряної оборони.

Хоча Європа збільшила військову допомогу Україні, загальний обсяг допомоги зменшився після того, як пан Трамп припинив постачання зброї з боку США. Дані, зібрані німецьким аналітичним центром «Кільський інститут світової економіки», показують, що цього року Україна щомісяця отримувала в середньому трохи більше 2 млрд євро (або 2,3 млрд доларів) військової допомоги, що менше, ніж понад 2,5 млрд євро на місяць у попередні роки.

У міру скорочення поставок засобів протиповітряної оборони в Україну зросла кількість загиблих серед цивільного населення. За даними Організації Об’єднаних Націй, у перші шість місяців цього року загинуло 1 396 цивільних осіб, що на 37 відсотків більше, ніж за той самий період 2025 року, і на 114 відсотків більше, ніж у попередньому році.

Масштаби жертв від атаки в середу стали очевидними на залізничній станції в передмісті Києва, де рятувальники виносили тіла восьми жертв у білих мішках.

Олександр Перцовський, генеральний директор «Укрзалізниці», заявив, що удар поблизу вокзалу прорвав платформу, де люди чекали на поїзд. У телефонному інтерв’ю пан Перцовський запитав: «Скільки ще людських життів буде втрачено, доки Україна не отримає достатньої кількості засобів протиповітряної оборони?»

Посол Гетманчук висловила занепокоєння тим, що завдання України щодо залучення додаткових засобів протиповітряної оборони стає дедалі складнішим, оскільки безперервні повітряні атаки Росії починають сприйматися як похмура «нова норма».

«Стає дедалі важче донести це повідомлення, — сказала вона. — Люди сприймають смертоносний напад як ще один звичайний напад».

Джерело: nytimes.com