Зеленський зазнає тиску з вимогою звільнити головного генерала України

Демонстранти та багато військовослужбовців хочуть, щоб президент Володимир Зеленський підтвердив концепцію ведення війни за допомогою дронів, викладену міністром оборони, якого він звільнив минулого тижня.

У понеділок на президента Володимира Зеленського посилився тиск з вимогою звільнити головнокомандувача Збройних сил України, оскільки дедалі більше діючих військовослужбовців та ветеранів приєдналися до протестувальників, які вийшли на вулиці з вимогою реформування збройних сил.

У понеділок Зеленський зустрівся з вищими посадовцями у сфері безпеки, і в столиці Києві ширилися чутки, що доля генерала Олександра Сирського може незабаром вирішитися.

Минулого тижня пан Зеленський звільнив міністра оборони Михайла Федорова, що оголило гострий розкол між прихильниками реформ у збройних силах, орієнтованих на технології, та закріпленим військовим істеблішментом на чолі з генералом Сирським.

Вже вдруге з часу повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році тисячі людей вийшли на масові демонстрації, щоб змусити Зеленського змінити курс і підтвердити бачення Федорова щодо ведення війни, в якій дедалі більшу роль відіграють дрони та роботи. Перші великі протести, що відбулися минулого літа, були пов’язані з тиском Зеленського на антикорупційні органи.

Нинішнє обурення громадськості загрожує національній єдності, яка підтримувала Україну протягом майже чотирьох з половиною років бойових дій. Воно виникло саме тоді, коли країна досягла успіху у війні завдяки кампанії ударів безпілотників на великі відстані.

За останні три дні Україна двічі завдала ударів по комерційній інфраструктурі в Московській області. У понеділок, коли українські війська завдали удару по складу в Домодєдово, передмісті столиці, 10 осіб отримали поранення, серед них — троє громадян Китаю, повідомив губернатор області Андрій Воробйов. У суботу вісім осіб загинули в результаті ударів безпілотників на великі відстані по складах «Wildberries» — російського інтернет-маркетплейсу, схожого на Amazon.

Останніми днями Зеленський провів низку зустрічей із командувачами, а також із 35-річним Федоровим та 60-річним генералом Сирським. «Рішення щодо армії будуть опрацьовані», — заявив президент у суботу ввечері.

Після звільнення пан Федоров виступив із різкою публічною критикою військового командування. Він звинуватив його в блокуванні своїх зусиль з модернізації збройних сил, зокрема через опір підходу, заснованому на аналізі даних, та участь у політичних інтригах, що розколювали націю.

Федоров зазначив, що відтоді налагодився конструктивний діалог для вирішення порушених ним питань. «Зміни обов’язково будуть», — сказав він у заяві.

Молодший сержант Едуард, 28-річний солдат, який воює на півдні України, сказав, що його турбує те, що боротьба за владу може становити для його країни більшу небезпеку, ніж будь-що, що Москва може кинути проти українських збройних сил.

«Зараз ми стоїмо перед обличчям ворога, — сказав він. — Ми вірили, що за нашою спиною, у тилу, немає ворогів. Як виявилося, вони є». Прізвище сержанта Едуарда не розголошується відповідно до протоколу Збройних сил України.

Він не був єдиним, хто відчув зраду після раптового звільнення пана Федорова. У інтерв’ю з десятком солдатів, які воюють на позиціях уздовж фронту довжиною 750 миль, більшість висловила підтримку протестувальникам і гнів на адресу вищого військового командування.

«Зараз майже всі розмови стосуються саме цього», — сказав Андрій, командир підрозділу безпілотників на сході України.

Хоча солдати визнавали інтелект і досвід генерала Сирського, вони висловлювали розчарування тим, що він продовжував діяти, використовуючи застарілі методи, і, здавалося, цінував лояльність більше, ніж доведену бойову ефективність.

Генерал переважно зберігав мовчання на публіці, публікуючи відео своїх зустрічей із командирами на фронті, але в понеділок він написав статтю, опубліковану в виданні «Військовий», щоб відповісти на те, що він назвав «міфологією про конфлікти», та захистити свою діяльність на посаді.

«Найдивніше звинувачення, яке я чув, — це те, що я нібито «не хочу воювати за допомогою безпілотників», — написав він у розлогій статті. Він додав: «Людина, яка «не хоче воювати за допомогою безпілотників», не створює перший у світі окремий рід військ безпілотних систем і не призначає до нього командира, всупереч усім традиціям військової ієрархії».

Союзники генерала також рішуче відкинули цю критику.

Один із офіцерів Генерального штабу армії назвав це обурення «виром маніпуляцій», покликаним налаштувати «прогресивну» молодь проти військових консерваторів.

Офіцер зазначив, що пан Федоров, який має досвід роботи в сфері цифрового маркетингу і не служив у війську, не до кінця зрозумів багато завдань, покладених на збройні сили. Офіцер висловив свої зауваження на умовах анонімності, оскільки не мав повноважень виступати публічно.

Проте генерал Сирський стикається з проблемами щодо сприйняття громадськості та народної підтримки з моменту свого призначення головнокомандувачем збройних сил у 2024 році. Хоча його хвалять за роль у обороні Києва на початку війни та контрнаступ у Харківській області, за ним тягнеться репутація того, хто допускає приголомшливі втрати заради незначних здобутків.

Під час кривавої битви за Бахмут солдати почали називати його «Різником».

Нещодавно він зазнав критики через відео, на якому солдати піднімають прапор у обложеному місті Костянтинівка — це було зроблено з метою мобілізації підтримки та спростування тверджень Кремля про контроль над містом. Солдати порівняли цей крок із порожньою російською пропагандою, підкресливши критику на адресу генерала Сирського, який, на їхню думку, дотримується жорсткого радянського стилю командування, де безпека бійців відходить на другий план.

Військові аналітики загалом сходяться на думці, що місто залишається зоною бойових дій, яка не перебуває під надійним контролем жодної зі сторін.

У понеділок російські канали у Telegram опублікували відео, на яких, за їхніми твердженнями, були зображені солдати, що підняли прапор, як військовополонені. Генеральний штаб Збройних сил України підтвердив, що деякі українські солдати потрапили в полон у зруйнованому місті, але відмовився повідомити, чи були це саме ті, хто брав участь в операції з підняття прапора.

«Для полку звістка про полон наших побратимів є надзвичайно болючою, — написав Генеральний штаб. — Але найголовніше — це те, що наші бійці залишилися живими».

425-й окремий штурмовий полк, бійці якого опублікували відео з підняттям прапора, вже перебував під слідством у зв’язку зі смертями новомобілізованих рекрутів у небойових умовах та масовими зловживаннями.

Бригада, відома під назвою «Скелія», воювала в деяких із найскладніших секторів фронту. Але на відміну від типових українських підрозділів, підпорядкованих регіональним оперативним командуваннями, ця бригада підпорядковується безпосередньо Генеральному штабу, і її неофіційно називають одним із «полків Сирського».

Лейтенант Юрій, командир роти, що воює на сході України, описав підхід нинішнього керівництва як такий, за якого командири вказують на карту й наказують військам йти вперед, ігноруючи реалії насиченого безпілотниками та надзвичайно небезпечного поля бою.

Зрештою, за його словами, відповідальність за кризу у військовому керівництві лежить на адміністрації президента. Він висловив переконання, що адміністрація прагне зберегти свою безпосередню роль у формуванні рішень на полі бою.

За словами цього військовослужбовця, генерал Сирський користувався повагою у пана Зеленського, оскільки не мав політичних амбіцій і на нього можна було покластися у виконанні наказів.

Хоча багато військовослужбовців спілкувалися з «Нью-Йорк Таймс» анонімно через побоювання репресій, дедалі більше старших командирів висловлюються публічно.

Полковник Святослав Паламар, заступник командира Першого «Азовського» корпусу Національної гвардії України, застеріг уряд: слід прислухатися до протестувальників.

«Історія вчить нас, що країни програють не лише через силу зовнішнього ворога, — написав він. — Іноді вони втрачають набагато більше, коли внутрішнє виснаження суспільства перетворюється на інструмент політичних маніпуляцій».

Бригадний генерал Сергій Собко, заступник командира 11-го армійського корпусу, заявив у своїй заяві, що вищі керівники позбавляють військо тих можливостей до маневрування, які врятували його у 2022 році.

«Сьогодні дедалі більше командирів змушені думати не лише про виконання бойового завдання, а й про те, як уникнути покарання», — написав він.

Генерал-майор Михайло Драпатий, командувач Сухопутних військ України, який мав конфлікт із генералом Сирським і вважається претендентом на його посаду, заявив, що публічне обговорення проблем є надзвичайно важливим.

«Мовчання не захищає збройні сили; воно лише дозволяє помилкам накопичуватися, доки виправити їх стане набагато складніше», — зазначив він у своїй заяві.

Незважаючи на напругу, солдати заявили, що зберігають обережний оптимізм щодо того, що громадський тиск змусить провести реформи.

«Головне — не зміна імені командира», — сказав Андрій, командир безпілотників. «Справжнє питання полягає в тому, чи дозволять новій людині прийти зі своєю командою та чи нададуть їй повноваження діяти».

Джерело: nytimes.com