Місто Нікополь на півдні України рідко потрапляє в заголовки новин — його затьмарюють загрози, пов’язані з окупованою Запорізькою АЕС, що розташована прямо на протилежному березі річки.
Однак, за словами місцевої влади, це місто, яке перебуває на лінії фронту повномасштабного російського вторгнення, зазнає атак майже щодня з початку війни.
Близькість до російських військових позицій, розташованих лише за дві милі на іншому березі Дніпра, означає, що цивільне населення наражається на підвищений ризик атак російських дронів малої дальності.
«Ми, власне, вже дещо звикли до небезпеки, хоча відчуття страху насправді ніколи не зникає», — сказав Олександр Варицев, поет, який також керує місцевою благодійною організацією, що забезпечує гарячим харчуванням людей похилого віку та інвалідів.
«Це дуже страшно — і якщо це страшно для мене, то можна уявити, що відчувають літні чоловіки та жінки, коли приходять до нашого волонтерського центру».
Жахливе відео, опубліковане владою в червні, показало, як невеликий російський дрон націлився на літню жінку в інвалідному візку — внаслідок цього нападу загинули троє людей, зокрема 87-річна жінка та її син.
У квітні ще четверо людей загинули під час атаки дрона на міський автобус.
Це лише два приклади того, як російські дрони з режимом FPV (від першої особи) атакують цивільне населення, а не військові об’єкти — це явище також спостерігається у прифронтових містах Херсоні та Краматорську.
Росія неодноразово заявляла, що націлює свої удари на загрози з боку Збройних сил України в Нікополі, незважаючи на докази протилежного.
За словами Варицева, за останні місяці кількість випадків виявлення дронів у Нікополі зросла з двох-трьох на день до приблизно трьох щогодини, як вдень, так і вночі.
Постійна загроза з боку дронів змусила місцевих цивільних мешканців змінити свою повсякденну поведінку, щоб не стати жертвами того, що вони називають російським «людським сафарі».
Вони намагаються не стояти на відкритих майданчиках, таких як автобусні зупинки; школи та дитячі садки закрито; а робота таких цивільних служб, як Національна пошта України та міські автобуси, також регулярно призупиняється.
«Люди бояться ходити вулицями, але пристосовуються до нової реальності, — сказав Варицев.
— Ми весь час дивимося вгору, більше не дивимося під ноги».
Людські втрати за чотири роки війни До повномасштабного вторгнення в Нікополі проживало близько 100 000 людей, і місто було відоме насамперед завдяки полуниці, яку тут вирощували для українського ринку.
Сьогодні, за оцінками місцевої влади, половина населення покинула місто.
«Місто спорожніє на наших очах. Ситуація дуже небезпечна, і щодня нападів стає дедалі більше», — сказав Олексій Кирилов, який понад два десятиліття працює у сфері вантажних перевезень у Нікополі.
За його словами, з початку війни він більше зосереджується на організації евакуації, ніж на своєму транспортному бізнесі. За останні чотири роки він навчився розрізняти бойові дрони та розвідувальні дрони, що рухаються повільніше. І хоча страх дещо притупився, він ніколи не зникав.
«Тільки дурні не бояться».
Інновації для боротьби з дронами
Некополь дедалі більше вкривається рибальськими сітками, здатними затримувати дрони FPV — це нова українська реальність майже у всіх містах на лінії фронту, від Херсона до Краматорська.
Місцеві жителі розповіли, що працюють над розширенням сіткової мережі, яка вкриває дороги, також і на тротуари, щоб зробити прогулянки безпечнішими.
Загроза з боку дронів також спонукала до інших інновацій, таких як оповіщення цивільного населення про наближення дронів через міський додаток для попередження.
Деякі компанії та працівники екстрених служб також були оснащені пристроями для виявлення дронів під назвою «Чуйки».
Експерти зазначають, що ці відносно прості портативні пристрої, які подають звуковий сигнал при наближенні загрози, можуть бути ефективними для відстеження дронів, що працюють на аналогових радіочастотах, але вони не здатні ідентифікувати дрони, які літають за заздалегідь заданими маршрутами, використовують оптоволоконні кабелі або мають цифрові сигнали.
«Це краще, ніж нічого, але це не панацея», — зазначив Кармін Клементе, професор з радіолокаційних систем Університету Стратклайда в Шотландії.
«Це, ймовірно, дасть вам принаймні кілька хвилин, щоб вийти з автобуса та спробувати відійти на достатню відстань, щоб сховатися».
За словами Катерини Бондар, старшої наукової співробітниці вашингтонського аналітичного центру «Центр стратегічних і міжнародних досліджень» (CSIS), ці пристрої, виготовлені українською компанією BlueBird Tech, продаються навіть більше для цивільного сектору, ніж для військового.
За її словами, ці пристрої використовуються у прифронтових районах автобусними компаніями, водіями, волонтерами служб екстреної допомоги та медиками, а також військовослужбовцями.
«Кожен цивільний може стати мішенню, оскільки, на жаль, росіяни використовують ці регіони для підготовки пілотів дронів або просто для проведення психологічних операцій під час полювання на людей», — сказала Бондар, експертка з інновацій у сфері оборони та колишня радниця уряду України.
Микола Кошелев, власник транспортної компанії в Нікополі, зазначив, що пристрої для виявлення дорогі — кожен коштує близько 500 доларів — і водіям складно самостійно ними користуватися.
Тому його компанія вирішила скористатися мобільним додатком Zello, який розробляє приватна компанія і який повідомляє місцевих жителів про російські дрони, що пролітають поблизу.
«Вони (дрони) з’являються щодня, особливо вранці між 7 та 9 годинами, коли літають зграями», — сказав він.
«Якщо вони дуже близько, водії зупиняють автобус, а пасажири виходять і відходять подалі».
У тих районах міста, де немає інтернет-з’єднання, водії автобусів тепер використовують рації, щоб повідомляти один одному про те, де літають дрони.
«У нас немає іншого способу забезпечити безпеку людей, окрім як бути обережними», — сказав Кошелев, додавши, що водії часто бояться приходити на роботу, оскільки громадський транспорт дедалі частіше стає мішенню атак.
«Я працюю в цій сфері з тих пір, як себе пам’ятаю, і ніколи б не міг собі такого уявити.
Кількість пасажирів загалом зменшилася, але люди більше довіряють водіям і стали привітнішими».
Місцева радіостанція «РадіоНікополь» додала до свого додатка функцію, яка дозволяє будь-кому, хто помітив дрон, швидко повідомити про це станцію.
Диктор перериває музику щоразу, коли з’являється інформація про місцезнаходження загрози з боку дрона. Під час прослуховування CNN одну пісню перервали тричі.
«Це ніби вони на нас полюють»
Тим часом під час поїздок поїздом по всій країні зараз стало звичним, що людей змушують евакуюватися, якщо поблизу виявляють дрони.
Громадян навчають розбігатися в різні боки від зупиненого поїзда, оскільки влада намагається зменшити ймовірність масових жертв.
За даними української влади, з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році проти «Укрзалізниці» було здійснено понад 5 000 атак.
«За останній рік ситуація на залізницях різко погіршилася», — розповів CNN машиніст поїзда Ігор Зачепілов. «Складається враження, ніби нас переслідують. І це стосується не лише вантажних, а й пасажирських поїздів».
Зачепілов зазначив, що протоколи постійно вдосконалюються, а його робота стала складнішою через постійні перебої в електропостачанні контактної мережі та часті евакуації.
Часто цивільні особи змушені тікати у відкриті поля — що вважається безпечнішим, ніж залишатися в поїздах, які є головними цілями атак, — іноді чекаючи годинами, не маючи де сховатися.
«Був один випадок, коли ми проводили евакуацію. Ми досить довго стояли на станції — близько двох годин», — розповів Зачепілов, додавши, що частина його роботи полягає в тому, щоб заспокоювати пасажирів, навіть коли він сам бореться зі своїми страхами.
«Ми чули вибухи вдалині. Над нами гуділи дрони, пролітаючи повз; їх збивали. Це було трохи страшно — не знаєш, де сховатися».
Оскільки війна з використанням дронів стає новою нормою, аналітики зазначають, що всі ці адаптації та уроки з таких міст, як Нікополь, можуть вплинути на майбутнє оборони Заходу.
Українські військові та громадянське суспільство стали експертами серед західних союзників, тоді як Росія та Іран розвинули власні можливості.
Клементе, професор у галузі радіолокаційних систем, зазначив, що українська промисловість стала надзвичайно гнучкою, щоб протистояти новим загрозам.
«Можливо, вам знадобляться нові рішення вже через півроку після появи нової загрози», — сказав він. «І чим швидше, тим краще».
У Нікополі власник вантажної компанії Кирилов розповів, що його родина продовжує пристосовуватися, але залишається стійкою.
«Раніше у нас була велика компанія друзів. Сьогодні нас залишилося лише декілька. Мої діти не граються на вулиці більше двох годин на день», — сказав він.
Але поки що він не планує нікуди їхати.
«Можливо, ми організуємо збір коштів і придбаємо детектор дронів, щоб мати змогу швидко реагувати на загрозу. Це наш дім. Ми не поїдемо».
Джерело: edition.cnn.com/2026/07/18/europe/ukraine-nikopol-drone-attacks-adapting-intl
Ми збираємо новини з Reuters, BBC, Bloomberg та інших світових ЗМІ.
Коротко, факти, без фейків та зайвого галасу.
👉 Підписуйтесь у Telegram
