Успіхи України мають змусити Путіна сісти за стіл переговорів – єврокомісар

У розлогому інтерв’ю для флагманської ранкової новинної програми Euronews «Europe Today» європейський комісар з питань оборони Андрюс Кубілюс розповів про успіхи України на полі бою, оборонні амбіції Європи та те, як слід тлумачити заяви Білого дому.

Європейський комісар з питань оборони Андрюс Кубілюс зазначив, що нещодавні успіхи України, спрямовані проти російських морських суден та енергетичної інфраструктури, ставлять Київ у сильну позицію — і, сподіваємося, змусять президента Росії Володимира Путіна сісти за стіл переговорів.

«Вражає те, чого Україні вдалося досягти за останні півроку завдяки ударам у глибину», — сказав він у програмі «Europe Today».

«Такий розвиток подій має стати чітким аргументом для Путіна та його оточення — що він не здатний досягти жодного суттєвого прогресу у своїх військових цілях, і саме зараз має розпочатися реальне переговорне процес щодо справедливого миру».

ЄС надає допомогу Україні в умовах триваючого повномасштабного вторгнення Росії, надаючи кредит у розмірі 90 млрд євро, з яких 60 млрд євро призначені на оборону.

Крім того, цього тижня голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн відвідала українську столицю та оголосила про укладення угоди з Києвом щодо постачання дронів.

Європейська оборона

Щодо європейської оборони Кубіліус висловив жаль з приводу того, що деякі країни «зменшують» свої початкові амбіції щодо частки в програмі оборонних позик ЄС на суму 150 млрд євро, відомій як «Заходи з безпеки для Європи» (SAFE), посилаючись на те, що він назвав їхніми власними бюджетними обмеженнями.

Це є частиною зусиль Європейського Союзу з переозброєння до 2030 року — року, який різні національні служби безпеки та представники оборонних відомств виділяють як дату, коли оборонні можливості континенту можуть бути випробувані іноземною агресією, наприклад, з боку Росії.

Кубіліус зазначив, що виконавчий орган ЄС схвалив кредитні угоди 19 країн, але деякі з них переглядають свої початкові пропозиції.

«Ми бачимо, що деякі країни дещо зменшують свої, скажімо так, початкові побажання», — сказав він.

«Деякі країни ставляться до отримання цих коштів дещо обережніше. Зазвичай причиною є фінансове становище або фінансові обмеження в країні, ось що ми спостерігаємо».

Польща отримала найбільшу позику в рамках програми SAFE — приблизно 43 млрд євро.

До того, як заявка була офіційно схвалена, президент країни Кароль Навроцький з консервативної партії «Право і справедливість» (PiS) стверджував, що ці кошти порушать національний суверенітет.

Подібні суперечки відбувалися й в інших країнах, наприклад у Румунії — де Європейська комісія та Бухарест остаточно узгодили кредит на суму приблизно 16 млрд євро після внутрішніх суперечок щодо його розподілу та вторгнення дронів у повітряний простір країни.

Кубіліус зазначив, що східний фланг Європи, на який, як вважається, лягає значна частина відповідальності за безпеку ЄС, взяв на себе «найбільшу відповідальність за використання кредитів SAFE».

Прибалтійські країни — Латвія, Литва та Естонія — отримали кредити на загальну суму 12 млрд євро, причому особливий акцент зроблено на розвитку можливостей у сфері безпілотників та засобів протидії їм.

Американська риторика

Кубіліус також відреагував на повторну обіцянку президента США Дональда Трампа, висловлену минулого тижня на саміті НАТО в Анкарі (Туреччина), щодо контролю над Гренландією — автономною арктичною територією в складі Королівства Данії.

Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен тоді ще раз наголосила, що «Гренландія, звісно, не продається».

Кубіліус зазначив, що зауваження Трампа не є новими, а позиція ЄС є цілком чіткою. « «Данії було обіцяно всю необхідну підтримку з нашого боку», — сказав він.

Він додав, що публічні заяви Трампа інколи є «емоційними» і що блок має навчитися правильно на них реагувати.

«За роки перебування президента Трампа при владі, мусимо визнати, ми помічаємо певну різницю в його публічних заявах, які інколи носять емоційний характер», — зазначив він.

«Нам потрібно навчитися пом’якшувати наші реакції».

Коли на початку цього року лідер республіканців знову висловив свою анексіоністську риторику, у квітні уряд Данії оголосив, що придбає систему протиповітряної оборони «SAMP/T NG».

Це французько-італійська система протиповітряної оборони, яку багато хто вважає європейською відповіддю на американські ракетні системи протиповітряної оборони «Патріот». Данія, Франція та Італія вже зробили замовлення на «SAMP/T NG», а в понеділок до цього списку приєдналася Україна.

На запитання, чи саме так європейці повинні реагувати на заяви Трампа, Кубіліус відповів: «Кожна країна сама вирішує, що вона хоче закуповувати».

«Коли ми використовуємо кошти Європейського Союзу, зокрема кредити SAFE тощо, ми хочемо, щоб держави-члени витрачали ці кошти переважно на європейські продукти», — сказав він.

Джерело: www.euronews.com