Київ поспішає завдати Росії максимальної шкоди напередодні чергової зими, яка, як очікується, буде супроводжуватися руйнівними атаками на українську енергетичну інфраструктуру.
Україна досягає значних успіхів у війні, значною мірою завдяки використанню безпілотників дальнього радіусу дії, які здатні завдавати ударів углиб території Росії, перерізаючи лінії постачання та виснажуючи військові та економічні ресурси Москви.
«Ми бачимо ослаблену Росію», — заявив Politico міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.
«Причина в тому, що Україна змогла вести бойові дії та розвинути власні можливості для нанесення ударів у глибину території».
Зараз головне — посилити тиск на президента Володимира Путіна, перш ніж Росія зможе скопіювати українські технології безпілотників і використати їх для контрударів, заявили двоє українських чиновників, яким було надано анонімність, щоб вони могли вільно висловлювати позицію Києва.
Іншим ключовим питанням для України є вибір часу.
Країна набагато більше страждає взимку, оскільки Росія руйнує її енергетичні мережі та мережі центрального опалення безперервними атаками дронів, а температура в деяких регіонах країни опускається до мінус 20 або 30 градусів Цельсія.
Російські атаки обрушувалися на Україну кожної зими з початку війни. Наразі Україна має перевагу у війні, що також може вплинути на умови будь-яких нових мирних переговорів під егідою президента США Дональда Трампа, зазначили українські чиновники.
Підхід до Росії має бути таким: «більше тиску, жодних компромісів і [переговори] лише з позиції сили», — сказав Цахна.
«Путін все ще є раціональним».
Президент Володимир Зеленський дав зрозуміти, що готовий заморозити війну за нинішнім станом справ, але Путін хоче, щоб Україна віддала території, які його війська не контролюють повністю.
Київ побоюється, що будь-яка мирна ініціатива може перетворитися на тиск на Україну з метою змусити її піти на поступки, а не на Москву — щоб та припинила бойові дії, зазначили чиновники.
Найяскравішим свідченням успіху України є енергетичні проблеми Росії.
Минулого тижня українські дрони завдали удару по Омському нафтопереробному заводу, розташованому на відстані понад 2 500 кілометрів від лінії фронту.
Цей об’єкт переробляє близько 10 відсотків усього обсягу нафтопродуктів Росії, і, за даними Генерального штабу України, в результаті удару було пошкоджено основну установку з переробки нафти.
Минулої середи Київ також завдав ударів по нафтопереробних заводах у Республіці Татарстан та в Саратовській і Воронезькій областях, а в неділю український безпілотник вразив танкер, коли той входив у канал між Азовським і Чорним морями.
З весни Україна посилила удари по нафтопереробних заводах, що виробляють бензин, дизельне паливо та авіаційне паливо, що сприяло виникненню дефіциту в значній частині країни: зараз майже всі російські регіони повідомляють про проблеми з постачанням палива.
Криза особливо гостро відчувається в Криму, де влада оголосила надзвичайний стан і заборонила продаж пального.
Туризм, який є ключовою складовою літньої економіки півострова, зазнав серйозного удару.
Для України Крим має значення як у символічному плані, так і як військовий вузол.
Перебої з постачанням пального в цьому регіоні ускладнюють російську логістику, водночас підриваючи імідж контролю, який Москва створювала з моменту незаконної анексії півострова у 2014 році.
Атака на Омськ продемонструвала, як далеко просунувся Київ: за повідомленнями, удар було завдано новими дронами FP-1, виготовленими українською компанією Fire Point, дальність польоту яких сягає 2 700 кілометрів.
Кампанія України має на меті зробити війну дорожчою для Кремля, більш помітною для росіян і важчою для Путіна з точки зору її продовження без серйозних внутрішніх наслідків.
Естонський політик Цахкна стверджує, що тиск уже змінює настрій у Кремлі.
«Ніхто вже не говорить про перемогу», — сказав він про найближче оточення Путіна.
«Мова вже йде про те, що станеться з ними особисто після війни».
Прихильники України в ЄС рухаються тим самим шляхом.
«Ми маємо надати Україні все, що їй потрібно, бо саме зараз настав час тиснути», — сказав один із дипломатів ЄС, який побажав залишитися анонімним, оскільки не мав повноважень коментувати це офіційно.
«Будь-які затримки зараз обійдуться нам усім дорого.
Україна бореться не лише за себе».
Ця нагальність проявиться у понеділок, коли президент Франції Еммануель Макрон проведе в Парижі зустріч «Коаліції бажаючих».
Київ сподівається, що ця зустріч перетворить політичну підтримку на прискорені поставки зброї, засобів протиповітряної оборони та іншої військової допомоги — і надасть нового імпульсу його зусиллям, спрямованим на те, щоб скористатися нинішніми вразливими місцями Росії, перш ніж вікно можливостей почне закриватися.
Впевненість України також була помітна на півночі країни.
Минулого місяця Зеленський поставив ультиматум білоруському диктатору та ключовому союзнику Путіна Олександру Лукашенку: у нього був тиждень, щоб вивести ретрансляційне обладнання з території Білорусі, інакше Україна знищить його силою.
З моменту початку повномасштабного вторгнення російські війська використовували територію Білорусі для ракетних і безпілотних атак на Україну.
Зеленський заявив, що Лукашенко виконав вимогу до закінчення встановленого терміну.
Для Києва цей епізод продемонстрував, що один із головних партнерів Москви вже не так впевнений у російському захисті, як раніше.
Удари по російській енергетичній інфраструктурі чітко показали, що «Росія не здатна захистити навіть саму себе, тож Лукашенко розуміє, що вона не зможе захистити й його», — зазначив Володимир Астапенка, колишній білоруський дипломат, який зараз працює зі Світланою Тихановською, міжнародно визнаною переможницею сфальсифікованих президентських виборів у Білорусі 2020 року.
Астапенка зазначив, що Лукашенко вкрай неохоче йде на більш безпосередню участь у вторгненні, оскільки білоруське суспільство переважно виступає проти війни.
«Він не може розраховувати на те, що білоруси будуть воювати проти України».
Цахна охарактеризував Лукашенка як «хороший лакмусовий папірець» для тиску, що наростає навколо Путіна.
«Ці хлопці… вони хочуть вижити. Можливо, він краще за нас бачить, що насправді відбувається в Кремлі».
Перевага України залишається хиткою. Економіка Москви досі перебуває у воєнному режимі, Росія розширила виробництво дронів, а її збройні сили неодноразово знаходили способи протидіяти українським інноваціям.
Саме тому Київ тисне на союзників, щоб ті прискорили надання фінансування та закупівлі.
Міністр оборони України Михайло Федоров заявив Politico цього місяця, що Києву потрібні ще мільярди військової допомоги, щоб підтримати нинішню динаміку.
«Якщо у нас буде достатньо ресурсів, щоб розпочати новий цикл військових інновацій до того, як Росія пристосується до нинішнього, ми отримаємо ще шість місяців», — сказав Федоров.
На початку цього місяця міністри оборони Швеції, Нідерландів, Німеччини, Данії, Естонії, Польщі, Латвії, Фінляндії та Литви звернулися з листом до європейського комісара з питань оборони Андрюса Кубілюса та голови Європейської комісії з питань зовнішньої політики Каї Каллас із закликом до Європейської комісії пришвидшити затвердження запланованих витрат України з фінансової підтримки ЄС, щоб Київ міг закріпити свою перевагу.
Міністр економіки України Олексій Соболєв зазначив, що перевага Києва зумовлена необхідністю та короткими інноваційними циклами.
«Коли люди намагаються тебе вбити, ти мусиш вижити і мусиш впроваджувати інновації», — сказав він виданню Politico. «Іншого виходу немає».
Однак у одній сфері Україна не має переваги: на саміті НАТО в Анкарі минулого тижня Зеленський попередив, що Київ не має достатніх засобів для перехоплення російських балістичних ракет, про що свідчить низка атак, внаслідок яких загинули та отримали поранення десятки українців.
«Будь ласка, допоможіть нам отримати більше ракет ППО», — сказав Зеленський.
«Усе інше ми здатні зробити самостійно.
Але коли йдеться про протиповітряну оборону, нам потрібна рішучість наших партнерів».
Кампанія тиску, яку проводить Зеленський, зумовлена одним ключовим фактором: наближається зима.
Минулої зими внаслідок російських атак на цивільну енергетичну інфраструктуру тисячі домівок у Києві залишилися без електроенергії за температури нижче нуля.
Українські компанії та влада відремонтували значну частину пошкоджень енергомережі, але чиновники очікують, що з настанням холодів Москва знову націлиться на системи опалення та електропостачання.
Александр Де Кроо, колишній прем’єр-міністр Бельгії, який зараз обіймає посаду адміністратора Програми розвитку ООН, зазначив, що Україна намагається зменшити свою вразливість шляхом децентралізації енергетичної системи за допомогою локального виробництва, відновлюваних джерел енергії, систем зберігання та резервних потужностей.
«Українці переписали правила гри в багатьох сферах», — зазначив Де Кроо.
«Зараз вони переписують правила гри в галузі енергетичної безпеки». Однак ця робота не буде завершена до того, як у жовтні знизиться температура.
Київ також бачить, що політичне вікно можливостей у Росії звужується.
З огляду на парламентські вибори, що мають відбутися у вересні, українські чиновники заявили, що не вірять у те, що Путін розпочне політично ризиковану кампанію масового призову до армії перед голосуванням, щоб поповнити значні бойові втрати Росії.
Найближчою метою України є обмеження здатності Росії завдавати ударів по її енергетичній мережі, посилення тиску на економіку Путіна та вступ у будь-який дипломатичний процес під керівництвом адміністрації Трампа з позиції сили.
Ця тактика, здається, працює.
Звертаючись до Зеленського на саміті НАТО в середу та згадуючи їхню публічну суперечку у Вашингтоні в лютому 2025 року, Трамп сказав: «Ми насправді налагодили добрі стосунки. Важко повірити, правда? Від Овального кабінету до сьогодні, я вважаю, ми налагодили дуже добрі стосунки».
«Одне з питань, про які ми будемо говорити, — це те, що ми надамо вам ліцензію на виробництво ракет «Патріот», — сказав Трамп Зеленському. «Це ж круто, правда?»
Зміну тону з боку Трампа частково пов’язують із зміною ситуації на полі бою на користь України.
«Трамп підтримує переможця. А Зеленський зараз виглядає переможцем», — зазначив інший дипломат ЄС. «Ми маємо зберегти цей стан речей».
Джерело: www.politico.eu/article/ukraine-pressure-russia-vladimir-putin-winter/
Ми збираємо новини з Reuters, BBC, Bloomberg та інших світових ЗМІ.
Коротко, факти, без фейків та зайвого галасу.
👉 Підписуйтесь у Telegram
