Атаки України на Крим викривають межі захисту, який надає Путін

Війна Володимира Путіна в Україні обертається проти Росії в Криму через атаки на цей чорноморський півострів, який був анексован у 2014 році.

Українські удари безпілотниками та ракетами порушують російську логістику та маршрути постачання до Криму, занурюючи регіон у кризу, а влада змушена вдаватися до надзвичайних заходів. Відключення електроенергії залишають тисячі мешканців без водопостачання, а багато росіян скаржаться, що не можуть навіть втекти через заборону на продаж пального на заправках.

Навіть портове місто Севастополь, де до війни базувався Чорноморський флот Росії, не уникло труднощів після атак на його енергомережу цього тижня, які також вивели з ладу водонасосні станції. Місцева комунальна компанія задіяла мобільні цистерни для забезпечення мешканців водою.

Погіршення ситуації для росіян у Криму підкреслює нещодавнє поліпшення позицій України у війні, яку розпочав Путін. Його рейтинг серед росіян різко зріс після того, як Росія відібрала Крим у України у 2014 році, а потім розпалила насильство у східних українських регіонах Донецька та Луганська, що спровокувало конфлікт, який призвів до повномасштабного вторгнення 2022 року.

«Криза з паливом, військовою логістикою та управлінням у Криму поглиблюється практично щодня», — заявив у четвер у соцмережах президент України Володимир Зеленський. «Російська окупаційна адміністрація цілком чітко й однозначно визнає свою нездатність вирішити проблеми, спричинені нашими санкціями середньої дії».

Поки російські війська несуть величезні втрати на полі бою, Україна проводить дедалі ефективнішу кампанію ударів безпілотниками та ракетами на території Росії, завдаючи шкоди нафтопереробним заводам та іншим ключовим об’єктам інфраструктури, зокрема в Москві. Це призводить до поширення дефіциту палива та посилює економічні труднощі, пов’язані з фінансуванням війни, яка триває вже п’ятий рік і кінця якої не видно.

«Захоплення Криму зміцнило підтримку Путіна», — зазначила Елла Панеях, наукова співробітниця лондонського аналітичного центру «New Eurasian Strategies Centre». «Атаки на Крим завдають удару по двох ключових елементах внутрішньої риторики Кремля — що «Крим — наш» і що «Путін означає стабільність».

Поки що Путін майже не висловлювався щодо труднощів, з якими стикається Крим, або хвиль атак на території Росії. У четвер він провів засідання Ради безпеки Росії, щоб обговорити «внутрішню безпеку та стабільність».

Окрім ударів по військових об’єктах у Криму, сили Києва завдали ударів по низці мостів на маршрутах, якими Росія користується з окупованої південної України, намагаючись перекрити логістичні поставки на півострів. Останні атаки також були спрямовані на пороми та склади поблизу Керченського мосту, а також на потяги та вантажівки, щоб перешкодити поставкам з Росії.

Це дедалі більше залишає міст єдиним життєво важливим сполученням між Кримом і Росією. Поки що, здається, Україна не намагалася вивести міст з ладу, що породжує припущення, ніби вона хоче створити на півострові настільки складні умови, щоб росіяни скористалися нагодою і втекли через нього.

«У Росії є небагато ефективних способів протидіяти діям України, спрямованим на ізоляцію Криму», — зазначив Руслан Пухов, московський експерт з питань оборони. «Україна значно послабила систему протиповітряної оборони Збройних сил Росії в Криму, після чого розпочала систематичні атаки на вразливі точки — логістику, паливо, енергетику».

За останні шість місяців кількість ударів українських безпілотників середньої дальності по російській логістиці, складах, командних пунктах та техніці зросла майже в 10 разів, повідомив у четвер у X міністр оборони України Михайло Федоров. «Це дозволило розпочати кампанію з ізоляції Криму та зміцнило перевагу України на полі бою».

Пізно в четвер Зеленський заявив, що схвалив 40-денну «операцію впливу» проти Росії, «спрямовану на те, щоб змусити її припинити війну».

Призначений Кремлем керівник Криму Сергій Аксьонов цього тижня наказав закрити всі дитячі літні табори на півострові. За словами Аксьонова, минулого року понад 78 000 дітей з усієї Росії відвідали стаціонарні табори в Криму, а близько 36 000 взяли участь у денних таборах.

Дефіцит палива «залишається гострим», а пошкодження енергетичної інфраструктури означає, що «на всій території Криму будуть проводитися тимчасові відключення електроенергії», — повідомив Аксьонов у четвер у Telegram. «Продовольча безпека в республіці повністю забезпечена, а необхідні ліки є в наявності».

Місцева влада також призупинила проведення всіх спортивних заходів у Криму до вересня.

Оскільки пальне для двох мільйонів мешканців півострова офіційно розподіляється лише на найнеобхідніші державні служби, виник чорний ринок, де неліцензовані торговці пропонують продавати бензин через цифрові чати за ціною близько 150 рублів ($2) за літр — це майже вдвічі перевищує середню роздрібну ціну в Росії.

З метою підтримки туризму влада дозволяє відвідувачам перевозити через Керченський міст до 200 літрів (53 галони) палива в каністрах. Однак через дефіцит палива в Росії водії змушені стояти у величезних чергах на заправках на під’їзді до Криму, намагаючись заправитися перед переїздом.

Громадський транспорт також зазнає обмежень. У четвер чиновники оголосили про різке скорочення щоденних залізничних рейсів між Росією та Кримом: маршрути тепер закінчуються після мосту через Керченську протоку біля в’їзду на півострів, а інші сезонні рейси скасовано.

Це завдає удару по економіці Криму в розпал туристичного сезону: росіяни, які були готові поїхати на курорти півострова попри війну, тепер стикаються з логістичними перешкодами. За словами Аксьонова у Telegram, минулого року протягом трьох літніх місяців Крим відвідали понад 3,77 мільйона людей, з яких понад 60% прибули на автомобілях через Керченський міст.

На тлі підготовки Кремля до виборів до нижньої палати російського парламенту у вересні український наступ на Крим та зростаюча непопулярність війни серед росіян ризикують підірвати основну передумову угоди Путіна з виборцями: стабільність в обмін на політичну підтримку.

Проте аналітики застерігають, що це не обов’язково призведе до політичного спротиву і може навіть зміцнити громадську підтримку Путіна.

«Загальний настрій зараз є більш тривожним», — зазначив Денис Волков, директор незалежного «Левада-центру» в Москві. «Але поки що це призвело до більшої гіркоти та зростаючої підтримки більш рішучих, агресивних ударів по Україні».

Проте, згідно з опитуванням, проведеним 19–21 червня Фондом громадської думки, пов’язаним із Кремлем, довіра до Путіна впала до найнижчого рівня за понад рік. Він зберігає широку громадську підтримку: 69% респондентів заявили, що довіряють йому, але частка тих, хто висловив недовіру до російського лідера, зросла до 18% — це найвищий показник принаймні за рік.

У Криму мало хто готовий критикувати Путіна за те, що він приніс війну до їхніх дверей, навіть попри те, що вони визнають зростання труднощів та невдоволення місцевою владою.

«Останніми тижнями я відчуваю себе виснаженою фізично й морально, абсолютно безсилою», — сказала Наталія, 44-річна економістка з Севастополя, яка з міркувань безпеки попросила не розголошувати своє прізвище. «Таке відчуття, ніби ми всі зараз живемо на загубленому острові».

У Ялті, туристичному центрі, який зараз позбавлений звичних літніх натовпів, 48-річна Світлана розповіла, що вони з чоловіком відправили дітей до друзів у Росію, а самі залишилися, щоб доглядати за літніми батьками.

«З їжею все гаразд, але з бензином — це справжня катастрофа», — сказала вона. «Мій чоловік виїжджає на світанку, щоб спробувати роздобути пальне, і здебільшого повертається з порожніми руками».

«Атмосфера справді похмура», — сказала 38-річна Ірина, жінка з Севастополя. «Багато моїх знайомих виїхали або відправили свої сім’ї в безпечніші місця».

Проте вона каже, що підтримує російське правління і не хоче, щоб Крим повернувся під контроль України.

«Українці всіх посадили б до в’язниці, це очевидно», — сказала вона.

Джерело: www.bloomberg.com