Він досі знає, що робить?

На відміну від Трампа, Путін вперто тримається за свою програну війну. Можливо, тому що він недооцінює проблеми? Зустріч із солдатами на передовій дає відповіді.

Рано чи пізно навіть такий авторитарний як Володимир Путін, мусить це усвідомити. Навіть самозакоханий президент США Дональд Трамп, здається, останніми днями готується до угоди з Іраном. Його війна на Близькому Сході перетворилася на поразку, і Трамп розуміє, що мусить шукати вихід. Навіть якщо цей вихід, скажімо так, є досить скромним.

Проблеми Путіна у війні проти України набагато більші. Щодня сотні російських солдатів гинуть або отримують важкі поранення від українських дронів. Витрати на війну також постійно зростають. Тільки в першому кварталі 2026 року російська держава витратила 5,9 трильйона рублів на зброю, солдатську платню та боєприпаси, що становить близько 70 мільярдів євро. Це на 30 відсотків більше, ніж за той самий період минулого року. Проте загарбники в Донбасі майже не просуваються вперед. Навпаки: нещодавно українські підрозділи на деяких ділянках фронту змогли відкинути нападників на кілька кілометрів назад.

Зеленський підраховує російські втрати для Путіна

А Путін? Він просто непохитно стверджує, що перемога Росії над Україною неминуча. Що його армія продовжує наступати і що якщо український президент Володимир Зеленський хоче поговорити, то нехай просто приїде до Москви. Чи може бути, що російський президент не розуміє, як глибоко він застряг у халепі? Що його генерали та спецслужби брешуть йому про ситуацію на фронті та проблеми в тилу?

Ця версія поширюється в західних столицях з часу великого наступу на Україну в лютому 2022 року. За кілька тижнів після початку вторгнення британські та американські спецслужби заявили, що Путіна неправильно поінформували його радники. Ця підозра зберігається й досі. Коли Зеленський нещодавно написав відкритого листа до Путіна і запропонував переговори, він детально перерахував, скільки російських солдатів щомісяця гине або отримує важкі поранення. Начебто хотів нарешті відкрити Путіну очі.

Дійсно, спокусливо пояснити вперту войовничість Путіна в Україні браком незалежної і, насамперед, критичної інформації. Не тільки Путін, а й багато інших диктаторів до нього оточували себе лояльними підлабузниками.

Путін знає про ці підозри

Деякі факти, здається, частково підтверджують цю тезу. Наприклад, минулого листопада російський Генеральний штаб повідомив про захоплення міста Куп’янська на північному заході України. Через кілька днів Зеленський особисто поїхав на місце, щоб спростувати це твердження як неправдиве. Крім того, з російських підрозділів чути, що деякі з них ведуть подвійні карти фронту. Одну карту з більшими територіальними здобутками для позитивних звітів до Генерального штабу. А потім іншу, яка відображає реальну ситуацію. Лише кілька тижнів тому російські військові блогери опублікували огляд ситуації від російського Генерального штабу. Лінія фронту, зображена там, на деяких ділянках відхилялася від реальності на десять кілометрів на користь російської армії.

Володимир Путін добре усвідомлює звинувачення в тому, що його неправильно інформують. Ще минулого року, коли справи в Україні йшли для нього краще, він кожні кілька тижнів з’являвся перед камерами разом зі своїми генералами. Відтоді, як наступ зупинився, такі кадри майже повністю зникли з державних ЗМІ. Не маючи реальних успіхів, Путін воліє не з’являтися на публіці разом із високопоставленими військовими.

Натомість лише кілька днів тому Путін зустрівся зі справжніми фронтовиками з так званих штурмових підрозділів. Їх привезли до Кремля з різних ділянок фронту. Чоловікам дозволили засипати президента перед камерами несподівано критичними запитаннями. Наприклад, бійці хотіли знати, коли нарешті буде налагоджено виробництво засобів захисту від дронів. Йшлося про детальні питання, такі як калібри, частоти для перешкодоутворювачів та постачання спеціальних осколкових патронів, за допомогою яких дрони можна збивати навіть з гвинтівки. Інший солдат хотів знати, коли російська армія нарешті зможе використовувати дрони з штучним інтелектом та власний супутниковий інтернет.

Постановка з чітким посланням

Путін ретельно робив нотатки, згадував про проекти, які вже знаходяться на стадії розробки. За його словами, над «проблемою дронів» працюють «день і ніч». Він знає, наскільки це складно на фронті. «Через ці дрони солдати навіть голови підняти не можуть», — сказав Путін. Потім він оголосив хвилину мовчання за підполковником Нараном Очір-Горяєвим. Ще в грудні під час пропагандистського шоу Путіна «Пряма лінія» він розповідав перед камерами про захоплення міста Сіверськ на сході України. Кілька місяців по тому він загинув — його вбив український безпілотник.

Звісно, ця зустріч також була інсценованою. Проте вона виділяється серед звичного потоку пропаганди в російських державних ЗМІ. По-перше, тому що цього разу йшлося про реальні проблеми російської армії, які обговорюються в солдатських чатах та військовими блогерами. Військам Путіна гостро бракує вітчизняної альтернативи Starlink. Українські солдати все частіше керують своїми дронами через супутниковий інтернет від SpaceX, який заблокований для російських підрозділів. По-друге, Путін зробив рідкісне визнання російських втрат перед камерами. Те, що солдат, як Очір-Гораєв, лише кілька місяців тому з’явився у пропагандистському шоу, а тепер загинув, з точки зору Путіна, мабуть, є чутливою інформацією.

Такою інсценізацією Путін надсилає два повідомлення. Всередині країни він сигналізує, що йому відомі численні проблеми власної армії. Натомість назовні надходить повідомлення, що його рішення продовжувати війну проти України навіть зараз не ґрунтується на надії, що легка перемога ще можлива. Це скоріше свідоме повідомлення: я готовий піти на більший ризик і змиритися з ще більшими жертвами та руйнуваннями — у тому числі й на російському боці. Отже, Путін досить точно знає, що він робить.

Джерело: www.zeit.de