Прогулянки лісом роблять людей розумнішими – дослідження

У рамках ретельно спланованого лабораторного дослідження короткочасний вплив ефірних олій двох видів дерев — ялиці Дугласа та кипарису Хінокі — не мав суттєвого впливу на настрій, психологічний стрес або когнітивні здібності.

Як зазначено в дослідженні, опублікованому в журналі «Journal of Environmental Psychology», більшість учасників не змогли точно визначити аромат, який вони відчували.

Дослідження послідовно показують, що перебування на свіжому повітрі, особливо в лісах, покращує настрій, знижує стрес і підвищує розумову працездатність.

Однак з ростом міст і зменшенням зелених зон вчені дедалі більше цікавляться тим, чи можна в приміщенні відтворити ті конкретні елементи природи, які забезпечують ці переваги.

Одним із недостатньо вивчених факторів є запах. Ліси багаті на молекули, які виділяються деревами у повітря, зокрема речовини, що називаються терпенами. Попередні дослідження свідчать, що терпени сприяють зниженню стресу та покращенню імунної функції.

Водночас дослідження впливу цих речовин на когнітивні здібності були невеликими і дали суперечливі результати.

Дослідники цього нового дослідження хотіли детальніше перевірити вплив запахів дерев на більшій вибірці, а також з’ясувати, чи має значення знайомість запаху.

Під керівництвом Джо Джульєтти Фішер з Університетської клініки Гамбург-Еппендорф та Сімоне Кюн з Інституту розвитку людини імені Макса Планка команда провела два пов’язані дослідження в Німеччині.

У першому дослідженні 68 учасників (середній вік 28,2 року, 53% жінок) випадково розподілили на дві групи — «ялиця Дугласа» або «кипарис Хінокі». Кожен учасник проходив тести у два дні: один раз з дифузією ефірної олії дерева в приміщенні, інший — із звичайною водою як плацебо, у випадковому порядку.

Оскільки запах дугласової ялиці типовий для німецьких лісів, а кипарис хінокі є рідним для Японії, ця схема дала змогу перевірити, чи має значення знайомість запаху.

Після того, як у першому дослідженні було виявлено невеликий натяк на вплив на один показник пильності у групі з дугласовою ялицею, у другому дослідженні долучили ще 34 учасники з дугласовою ялицею для збільшення статистичної сили.

В обох дослідженнях учасники виконували сім когнітивних завдань, що охоплювали робочу пам’ять, контроль уваги, перемикання між завданнями, гальмування, пильність та виконавчий контроль, а також заповнювали анкети щодо настрою та стресу.

Жоден із запахів дерев не мав істотного впливу на жоден з результатів.

Початкові ознаки позитивного впливу дугласової ялиці на пильність зникли після аналізу об’єднаної більшої вибірки. Додаткові статистичні тести не виявили ефекту і надали переконливі докази відсутності значущого впливу.

Один потенційно помітний результат отримали в невеликій підгрупі.

Лише близько 15% учасників другого дослідження з дугласовою ялицею правильно визначили, що запах походить від дерева чи лісу.

Серед 14 учасників обох досліджень, які правильно розпізнали походження запаху, виявлено попередні ознаки зменшення втоми та кращої ефективності гальмування.

Це свідчить про те, що свідоме розпізнавання запаху як пов’язаного з природою може бути необхідним для виникнення психологічних переваг.

За словами дослідників, «більшість учасників не змогли достовірно ідентифікувати запах, що свідчить про обмежену свідому обізнаність та/або семантичні асоціації». Більшість учасників другого дослідження, які помітили запах, описували його як цитрусовий, квітковий або схожий на запах миючого засобу.

Деякі особливості дизайну дослідження могли обмежити можливість виявити ефект.

Наприклад, учасникам не сказали прямо, що дослідження стосується запахів, а дифузор подали лише як зволожувач повітря.

Крім того, 75-хвилинне тестування когнітивних функцій, імовірно, викликало розумову втому, яка могла приховати незначні переваги.

У попередніх дослідженнях, що демонстрували зниження стресу, учасники зазвичай сиділи і вдихали ефірну олію протягом короткого часу без будь-яких ментальних навантажень.

Дослідники також відзначають, що ефірні олії окремих дерев не можуть відтворити повне хімічне багатство автентичного лісового повітря, а звичайне лабораторне середовище не надавало жодних візуальних або контекстуальних підказок, які могли б допомогти асоціювати аромат із природою.

Дослідження «Аромат дерев: вивчення короткострокового впливу двох ефірних олій дерев на настрій, психологічний стрес та когнітивні функції» провели Джо Джульєтта Фішер та Сімоне Кюн.

Джерело: www.psypost.org