Україна все сильніше тисне на сусіда повітряними ударами. Це може незабаром позначитися на ситуації на фронті, але й мешканці російської глибинки відчувають страх.
Це майже завжди одне й те саме відео: український безпілотник летить уночі десь за «зоною смерті» у прифронтовій зоні. Раптом перед камерою безпілотника з’являється російська система ППО, і дрон кидається на неї. У результаті вибуху система розлітається на тисячі шматків.
За останні тижні таких зйомок було десятки. Таким чином, українське полювання на російську ППО стає для московського військового керівництва дедалі більшою проблемою. Якщо на початку війни російська протиповітряна оборона ще мала значні резерви, то зараз вони поступово вичерпуються. Це дозволяє українцям раз за разом завдавати ударів по вразливих ділянках на середній та великій відстані за лінією фронту.
Минулого місяця українська армія знищила майже вдвічі більше засобів протиповітряної оборони та радарів, ніж у жовтні минулого року. Кількість успішних атак дронів і ракет за лінією фронту також зросла. Зараз вважається, що в березні Україна відправила до Росії 7000 дронів, тобто навіть більше безпілотників, ніж навпаки. Окрім зменшення протиповітряної оборони з російського боку, це, ймовірно, пов’язано також із більшими виробничими потужностями та кращою технікою в українців.
Дрони, «Нептун» і «Фламінго»
Особливо серйозними є атаки українців на середніх відстанях. Тут використовуються дрони типів FP-2, «Хорнет» і «Булава». Наразі вони на останніх кілометрах рухаються переважно автономно, скануючи територію під собою за допомогою датчиків і шукаючи шлях до цілі за допомогою карти.
Системи завдають ударів по російській системі протиповітряної оборони середньої дальності, такій як «Тор» або «Бук», але іноді знищують і дорожчі системи, як-от С-300. Оскільки дрони тепер можуть пролітати на відстань до 200 кілометрів за лінію фронту, для росіян виникає велика зона ризику. З січня по квітень українці завдали загалом 600 ударів дронами на окупованих територіях країни.
Тому росіяни мусять вирішити: чи краще захищати свої війська на полі бою, чи власне тил, а отже, і свою промислову базу. Через брак захисту в самій Росії українці останнім часом все частіше завдають ударів по російських нафтопереробних заводах та промислових підприємствах.
Побоювання росіян у тилу
З огляду на побоювання щодо нападів на парад Перемоги 9 травня Росія, судячи з усього, перекинула до столиці додаткові засоби ППО. Тепер їх може не вистачати в інших місцях, що зробить фронт і тил ще вразливішими. Особливо вразливим є район за «зоною смерті» на фронті. Саме тут розташовані логістичні центри та шляхи постачання росіян. Якщо українці все частіше братимуть їх під приціл, на передовій можуть виникнути проблеми з постачанням.
Особливо на півдні це є проблемою для російської армії, оскільки від фронту до узбережжя тут лише близько 90 кілометрів. Українці можуть там перешкоджати постачанню на фронт та на півострів Крим. Нещодавно дрони вже вразили Маріуполь, який на початку війни був обложений Росією і відтоді перебуває під контролем Кремля.
У Росії люди відчувають, наскільки вразливою стала їхня країна. За даними SPIEGEL, у квітні та травні було зафіксовано 23 українські атаки на нафтопереробні заводи, а також 20 — на промислові та сільськогосподарські об’єкти в країні. Дані базуються на дослідженнях російського емігрантського ЗМІ «Новая газета Европа».
У прибережному місті Туапсе на Чорному морі з середини квітня українські дрони чотири рази поспіль влучили в нафтопереробний завод і нафтозавантажувальний термінал. Нафтопереробний завод горів кілька днів, над містом піднімався густий чорний дим, людям було важко дихати. Мазут забруднив море, гинули тварини. Над регіоном випав «нафтовий дощ» — чорний дощ із сажею та токсичними залишками палаючої нафти. Влада применшила наслідки екологічної катастрофи.
Нафтопереробні заводи в інших містах, розташованих за сотні кілометрів від лінії фронту, також стали ціллю українських атак: у Ярославлі, Самарі та Орську дрони влучили в нафтопереробні заводи. У Чебоксарах, що за 1000 кілометрів по прямій від фронту, на початку травня українська армія атакувала російське оборонне підприємство крилатими ракетами типу «Фламінго» та дронами. Завод ВНДІР «Прогрес» виробляє навігаційні модулі для російських дронів, крилатих ракет та ракет. За даними регіональних властей, двоє людей загинули, десятки отримали поранення.
Також Перм у передгір’ї Уралу, що за 1500 кілометрів по прямій від лінії фронту, зазнав чотирьох атак. На початку травня дрони пошкодили нафтопереробний завод «Лукойл» на південному заході міста. З потужністю 260 000 барелів на добу це один із найбільших заводів у країні. На відео було видно хмару диму, що простягалася на десятки кілометрів над Перм’ю та передмістями. Поруч розташована нафтова насосна станція «Перм» концерну «Транснефть» також зазнала удару і горіла кілька днів.
Українські атаки на промислові об’єкти стають не тільки частішими, але й жорсткішими. Окрім дронів, цілі в Росії тепер вражають і крилаті ракети, такі як «Нептун» або «Фламінго». Ці засоби мають значно більшу вибухову силу, ніж невеликі дрони.
Цілеспрямовані удари змінили настрої в країні. Лише Москва залишається поза цим — за повідомленням ЗМІ, її захищають понад 100 систем протиповітряної оборони.
Прогалини в російському ППО стають більшими
Однак в інших регіонах країни війна, яку довгий час багато хто намагався витіснити зі свідомості, тепер стала близькою. «У нас під час атак виють сирени. Школи та дитячі садки тоді мусять закриватися», — каже Оксана, жінка середніх років із міста Самара. «Кажуть, що ми маємо йти до бомбосховищ, але їх немає. Жахливо». Вихователька дитячого садка Надія з передмістя Пермі каже: «Я боюся, я втомилася». Все це, маючи на увазі війну проти України, триває вже так довго, більше чотирьох років. «До чого це все призведе?»
Багато що свідчить про те, що атаки українців у майбутньому стануть ще інтенсивнішими. Військове керівництво в Києві, здається, систематично націлює на протиповітряну оборону та промисловість росіян, щоб послабити їхню здатність ефективно вести війну.
Точних даних про запаси та виробничі потужності російської протиповітряної оборони немає. Однак очевидно, що росіяни не зможуть довго компенсувати великі втрати в протиповітряній обороні, і в середньостроковій перспективі прогалини в їхньому захисному щиті стануть більшими. Допомога з-за кордону малоймовірна, оскільки системи протиповітряної оборони у всьому світі й так є дефіцитом.
Джерело: www.spiegel.de
Ми збираємо новини з Reuters, BBC, Bloomberg та інших світових ЗМІ.
Коротко, факти, без фейків та зайвого галасу.
👉 Підписуйтесь у Telegram
