Як українські хакери обманюють російських військових – операція «Старлінк»

На передовій: підрозділ кібернападу змушує ворожих загарбників розкрити свої GPS-координати. Під прикриттям туману російські війська продиралися через болотисту місцевість, щоб обійти оборонні позиції України з суходолу. Густий чагарник Каховської заплави сповільнював їхнє просування, але водночас давав укриття від пильних очей українських дронів, що гуділи в небі.

Передові підрозділи проникли на відстань 12 миль від міста Запоріжжя, столиці однієї з чотирьох українських областей, на які зазіхає президент Путін і які він передчасно оголосив анексованими у 2022 році.

Це було на початку лютого, наприкінці інтенсивної кампанії бомбардувань з боку Кремля та довгої, морозної зими з відключеннями електроенергії. Майбутнє для захисників України виглядало похмурим.

«Ворог намагався проникнути своїми підрозділами за допомогою непрямих наступальних операцій — зокрема, використовуючи погану погоду — щоб перемістити свою піхоту між нашими позиціями і продовжити наступ», — сказав Яро, офіцер розвідки 128-ї важкомеханізованої бригади, яка веде бої з російськими військами в селі Плавні, на південь від міста Запоріжжя.

Далі на схід російські війська наступали поблизу міста Гуляйполе. По всьому Донбасу українські війська відступали в Покровську, Мирнограді та Лимані.

Потім раптово загарбники втратили доступ до інтернет-провайдера на полі бою, на якого вони покладалися для шифрованого зв’язку та керування дронами, — Starlink від Space X.

Десятки тисяч супутникових приймачів Starlink були контрабандою ввезені до Росії через Центральну Азію, Туреччину та Близький Схід. Російські солдати змогли використовувати їх для збільшення дальності своїх ударних дронів, а також для підвищення їхньої точності та ускладнення їхнього глушіння. Офіцери змогли застосовувати картографування поля бою в режимі реального часу з накладенням позицій військ та зображень місцевості, покращуючи координацію солдатів у бою.

«З 2025 року вони почали використовувати Starlink для управління своїми великими дронами та підвищення точності атак, що дало їм перевагу в обході наших систем протидії дронам», — сказав «Голдфінгер», поранений солдат, який став хакером у складі 256-ї киберштурмової дивізії України, групи цивільних кібервоїнів. «Тож це ставало для нас дедалі важливішим і небезпечнішим».

Київ звернувся до Space X та її засновника Ілона Маска з проханням запровадити вимогу щодо реєстрації будь-якого Starlink на території України. Вони погодилися. Щоб зареєструватися, користувачі мали відвідати авторизований сервісний центр на неокупованій території та пред’явити свій паспорт. Незабаром після цього незареєстровані пристрої було заблоковано.

Росіяни на полі бою залишилися «сліпими». Зневірені солдати шукали українців, готових зареєструвати їхні пристрої Starlink за гроші, і 256-та кіберштурмова дивізія побачила в цьому можливість. Видаючи себе за кіберзлочинців, вони відкрили канал у Telegram, де пропонували зареєструвати російські пристрої Starlink як українські в обмін на криптовалюту.

Видаючи себе за службу ІТ-підтримки, вони використовували чат-бота на базі штучного інтелекту, щоб поетапно збирати дані у росіян, починаючи з невинних запитів про серійні номери і закінчуючи запитом про GPS-координати Starlink. На диво, їм вдалося виманити дані про понад 2 600 приймачів.

Координати розкрили розташування російських штабів, командних пунктів та позицій пілотів дронів. Хакери передали їх Міністерству оборони України або безпосередньо українським бригадам, про які знали, що вони ведуть бойові дії поблизу.

Однією з таких бригад була бригада Яро. У його командному центрі на стіні з екранів транслювався запаморочливий масив інформації, включаючи розташування військ, радіолокаційні сигнали про наближення ворожих дронів та прямі трансляції вильотів дружніх дронів, що вражали свої цілі.

На одному з екранів він відкрив останні координати від 256-ї дивізії кібернападу, наніс їх на розвідувальні знімки та збільшив масштаб, щоб оглянути місцевість. Російські диверсанти були виявлені.
Він сказав: «Отже, вони живуть тут. Дах укриття абсолютно ідеальний, але через те, що на ньому багато гілок, його закрили, нібито він зруйнований. Ось де вони будуть, і прямо поруч ми бачимо всі сліди їхнього сміття. Свіжі сліди. Тепер ми обробимо ці дані та передамо координати хлопцям».

Незабаром після цього ударний дрон врізався в дах, обваливши стіни укриття прямо на росіян. Перед самим зіткненням камера дрона передала зображення супутникової антени на даху будівлі. Вона була спрямована не в небо, а на сусіднє село.

Оскільки приймачі Starlink більше не працюють, росіяни почали використовувати антени для створення Wi-Fi-мостів між підрозділами. Ця тактика забезпечує зв’язок, але також допомагає українцям виявляти нові позиції ворога.

Яро сказав, що росіяни часто залишалися на тих самих позиціях, які були видані хакерам, або тому, що солдат, який видав їхні координати, надто боявся зізнатися у своїй помилці перед начальством, або тому, що було надто складно виходити на відкриту місцевість так близько до лінії фронту.

Як тільки його команда перевіряє ціль, сам удар доручають одній із бригадних команд ударних дронів або командам сусіднього підрозділу. 24-річна Катерина пілотує важкий бомбардувальний дрон, який стартує поблизу лінії фронту, щоб проникнути глибше на територію ворога.

Вона вирішила вступити до Збройних сил України після того, як її село було звільнено у перший рік війни. «Мої односельці страждали під час окупації — деяких чоловіків взяли в полон, одного закатували до смерті. Вони кидали гранати в підвали, де ховалися люди, занадто налякані, щоб вийти. Деякі люди загинули внаслідок цього», — сказала вона.

Катерина на четвертому місяці вагітності, але щодня ризикує життям, атакуючи російські позиції, і рішуче налаштована продовжувати боротьбу: «Я просто відчуваю жагу помсти за все, що вони тут зробили і роблять.

Я захищаю своїх сестер, братів, маленьких племінників і, фактично, всіх дітей в Україні, які страждають від російської агресії. І я роблю це, щоб мої діти могли жити в мирі в майбутньому».

Протягом тижня, коли The Times відвідувала 128-у важкомеханізовану бригаду, темп атак був невпинним: щодня надходила нова розвідінформація, а команди безпілотників бригади вражали одну ціль за іншою.

У зоні відповідальності бригади російські удари по українських позиціях зменшилися на 45 відсотків завдяки виведенню з ладу терміналів Starlink та ударам, які стали можливими завдяки отриманню координат російських позицій, сказав Яро.
Справжній вплив операції може бути набагато більшим. 256-та дивізія кібернападу змогла розповсюдити зібрані дані серед українських підрозділів по всій лінії фронту. Інші бригади також наслідували їхній успіх, застосовуючи хакерські техніки для розвідки на передовій та збираючи ще більше даних Starlink.

Однак робота хакерів на цьому не закінчується. Співпрацюючи з українським аналітичним центром Dallas Analytics та волонтерськими хактивістськими організаціями, такими як InformNapalm, дивізія викрила західних політиків та компанії, які співпрацюють з Росією, зламавши електронні адреси кремлівських чиновників та московських бізнесменів.

Вони навіть виявили розташування російських збройових заводів, які згодом стали цілями ракет Storm Shadow, поставлених Великою Британією. Все частіше їхні операції розпочинаються з використанням штучного інтелекту або інших хакерських інструментів, розроблених та реалізованих за допомогою штучного інтелекту, а завершуються за допомогою напівавтономних ударних дронів.

Характер війни стає дедалі більш непередбаченим, і це відбувається швидко, сказав Яро. «Я бачу картину, що через п’ять років нам здебільшого не будуть потрібні люди. Це мене лякає».

Джерело: thetimes.com