Тайвань міг би взяти приклад з України. Неофіційні зв’язки між країнами зміцнюються

Уряди цих країн не мають офіційних дипломатичних чи військових зв’язків. Але неформальна мережа, очолювана керівниками компаній та волонтерами, допомагає частково подолати цю прірву.

До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Лі заробляв на життя доставкою посилок на Тайвані, а після роботи проводив час із друзями або грав у відеоігри. Про Україну він знав лише з гри S.T.A.L.K.E.R., дія якої розгортається в Чорнобильській зоні.

Зараз він служить в українській армії на полі бою і сподівається, що те, чого він навчився про війну з використанням дронів, допоможе не тільки Україні, а й, одного дня, його власній батьківщині.

«Одного дня розпочнеться війна з Китаєм, і тоді мій досвід стане цінним», — сказав 37-річний Лі в інтерв’ю в кав’ярні в Києві, столиці України, під час відпустки з фронту. Він попросив називати його лише на ім’я, відповідно до військового протоколу.

Лі є частиною нової, неформальної мережі звичайних громадян та оборонних компаній, які налагоджують партнерські відносини між Україною та Тайванем. Змушені загрозою завоювання з боку набагато більших ворожих сусідів, вони обмінюються досвідом, ресурсами та перевіреними в боях технологіями.

Їхні зусилля обходять відсутність офіційних дипломатичних або військових відносин між Україною та Тайванем, а також чутливість обох урядів до того, щоб не дратувати Китай. Українська індустрія безпілотників залежить від Китаю в більшості своїх компонентів, таких як двигуни та батареї. Тайвань також глибоко інтегрований у китайську економіку.

З 1992 року Україна дотримується принципу «одного Китаю», що означає, що вона визнає лише китайський уряд у Пекіні, а не Тайвань. А щоб не дратувати Китай, Тайвань не хоче, щоб той вважав, що він заходить занадто далеко у допомозі Україні, з огляду на «безмежне» партнерство Пекіна з Москвою.

Проте неофіційний обмін військовими технологіями та досвідом відбувається між керівниками оборонних компаній та волонтерами, такими як Лі. Обидва уряди також наблизилися один до одного, оскільки Тайвань надіслав гуманітарну допомогу та допомогу на відновлення України, а українські законодавці відвідали Тайбей, столицю Тайваню.

Лі сказав, що, на його думку, Тайвань, намагаючись зміцнити свою оборону проти будь-якого потенційного вторгнення з боку Китаю, повинен застосувати винахідливий арсенал літаючих, плаваючих та повзаючих роботів, які Україна використовувала для вирівнювання шансів.

Він розповів, що коли повертається додому, друзі, з якими він колись служив у тайванській армії, а деякі з них досі є її членами, засипають його питаннями про дрони на українському полі бою.

Вони запитують, як можна електронно заглушити дрон або як втекти, коли він переслідує тебе, сказав він. Насправді мало що можна зробити, якщо вибуховий дрон націлений на солдата.

«Ці питання нагадують дитячі запитання — на кшталт того, як їсти», — сказав він.

Аналітики у сфері оборони та деякі тайванські військові у відставці критикують збройні сили Тайваню за повільність у впровадженні інновацій, зокрема за те, що вони не змогли повною мірою освоїти той вид асиметричної війни, який започаткувала Україна.

Уряд Тайваню також визнав наявність перешкод для налагодження офіційних оборонних зв’язків із Києвом.

«Досвід України у використанні дронів у реальних бойових умовах є надзвичайно цінним», — зазначив Цоу Ю-сінь, заступник генерального директора Управління промислового розвитку Міністерства економіки Тайваню. Однак, за його словами, секретність, пов’язана з технологіями дронів у воєнний час, ускладнює вивчення методів, які застосовує Україна.

Проте одного рядового українського солдата, який відпочивав на Тайвані зі своєю дівчиною, запросили виступити перед представниками Комітету з питань закордонних справ та національної оборони в тайванському парламенті.

Солдат, який пілотує дрони, розповів, що минулого літа він провів кілька годин, описуючи війну в Україні. Він попросив не називати його імені, оскільки не мав дозволу на спілкування з тайванським урядом або з The New York Times.

Звичайні тайванці також намагаються дізнатися більше. 35-річна Тіна Ху, менеджерка проектів у Тайбеї, сказала, що прочитала посібник з цивільної оборони, в якому згадувалася безпека безпілотників на основі українського досвіду. Вона знайшла місце розташування найближчого бомбосховища та підготувала «аварійну сумку» з батареями, ліхтариками та їжею для кожного члена своєї родини.

У приватному секторі зв’язки продовжують зміцнюватися. Тайвань став тим, що українські виробники дронів називають «воротами для китайських запчастин». Навіть після того, як Китай обмежив прямі продажі в Україну — крок, який українські чиновники пов’язують із зв’язками Пекіна з Москвою — деякі компоненти залишалися у продажу на Тайвані, за словами виробників дронів.

Тайванські компанії часто направляють поставки в Україну через Східну Європу. У 2025 році Тайвань експортував 70 372 дрони до Чехії та 31 711 — до Польщі, зазначила Самара Дюрр, аналітик з питань національної безпеки в Інституті досліджень демократії, суспільства та нових технологій — дослідницькій організації на Тайвані, що підтримується тайванським урядом. За її словами, більшість з них зрештою опинилася в Україні, багато з них — завдяки пожертвам благодійних організацій на користь української армії.

Бізнес-зв’язки працюють в обох напрямках. На Тайвані міжнародні оборонні підрядники просувають військовим моделі дронів як перевірені в боях на Україні, але не продані безпосередньо українськими виробниками. Тайванські виробники також надсилали дрони в Україну для випробувань, зазначив Джин Су, генеральний директор Thunder Tiger, великої компанії з виробництва дронів у Тайчжуні, місті в центральній частині Тайваню.

Міжнародні оборонні підрядники попросили українських інженерів розробити конкретні конструкції, адаптовані до потреб Тайваню.

Після вторгнення Росії в Україну Олександр Мащенко перетворив свій успішний бізнес з вейкбордингу на виробника морських дронів, що продаються під брендом Strug. Пізніше один із його контактів у галузі попросив його розглянути можливість створення морських дрон-систем для захисту Тайваню від китайського вторгнення.

Він відповів, що Україна може допомогти. Тайвань потребує засобів оборони, які простягаються далеко в протоку, що відокремлює його від Китаю. За словами пана Мащенка, це можуть бути підводні дрони або надводні дрон-платформи, озброєні перехоплювачами. Україна вже використовує подібні системи в Чорному морі.

Сорен Монро-Андерсон, генеральний директор американського виробника дронів Neros, заявив, що його компанія тестує на Тайвані 100 дронів, створених на основі конструкцій, розроблених в Україні. Він додав, що Neros має офіс в Україні і розглядає можливість відкриття виробництва на Тайвані.

«Наша мета — перенести розроблені в Україні технології на Тайвань і виробляти там великі партії продукції», — сказав пан Монро-Андерсон.

Лоренц Майєр, генеральний директор Auterion, ще однієї американської компанії з оборонних технологій, що працює в Україні, минулого року підписав угоду про співпрацю з тайванською науково-дослідною установою. Програмне забезпечення для наведення, яке розробляє його компанія, широко використовується на українських полях бою і постійно вдосконалюється.

А в березні один із найбільших українських оборонних стартапів, General Cherry, оголосив про партнерство з американською компанією Wilcox, яка вироблятиме дрони, розроблені General Cherry, у США. Wilcox продає свою продукцію на Тайвані.

Україна прагне поглиблювати партнерські відносини по всьому світу і нещодавно підписала угоди про безпеку з трьома країнами Близького Сходу. Однак поширення технологій, розроблених в Україні, відбувається поза контролем уряду країни, що є болючим питанням.

Президент України Володимир Зеленський не хоче, щоб безпілотники, розроблені в Україні, продавалися за кордон лише як одиниці обладнання. Натомість він заохочує українські компанії пропонувати абонементи — на пристрої, оновлення програмного забезпечення та послуги дистанційних пілотів в Україні. Українські лідери вважають, що такі угоди призведуть до укладення більш довгострокових угод про безпеку з іншими країнами.

У березні він повідомив журналістам, що йому відомо про щонайменше 10 виробничих потужностей, які з’явилися за кордоном, де міжнародні оборонні компанії та деякі українські фірми виготовляють дрони, розроблені в Україні. Високопоставлений український чиновник та представник оборонної промисловості, які висловилися на умовах анонімності, щоб обговорити делікатне питання, зазначили, що одна з таких фабрик розташована на Тайвані.

Джерело: nytimes.com