Чому Україна та Ізраїль сперечаються через зерно

У ізраїльському місті Хайфа пришвартувалися вантажні судна, що перевозять зерно, яке, як вважається, походить з окупованих Росією територій України.

Київ вважає цей вантаж краденим, але Ізраїль заявляє про відсутність доказів.

Відносини між Україною та Ізраїлем довгий час були дружніми та базувалися на співпраці — принаймні доти, доки не спалахнув конфлікт щодо зерна.

Все почалося з допису у Facebook Катерини Яресько, журналістки проекту SeaKrime, що входить до складу Центру «Миротворець» — незалежної організації, яка розслідує злочини проти національної безпеки України. 12 квітня вона повідомила, що російське вантажне судно «Абінськ» прибуло до ізраїльського порту з викраденим українським зерном.

Вона зазначила, що «Абінськ» прибув до Хайфи (Ізраїль) з вантажем у 43 765,18 тонн пшениці з окупованих територій України. На момент публікації офіційного підтвердження цієї інформації не було.

Словесна війна між міністрами закордонних справ

Два тижні по тому міністр закордонних справ України Андрій Сибіха заявив, що в Ізраїлі пришвартувалося ще одне судно з зерном, викраденим Росією з окупованих територій України. У результаті до МЗС було викликано посла Ізраїлю в Києві.

«Важко зрозуміти відсутність адекватної реакції Ізраїлю на законну вимогу України щодо попереднього судна, яке доставило викрадене зерно до Хайфи», — написав Сибіха у соцмережі X.

«Тепер, коли до Хайфи прибуло ще одне таке судно, ми вкотре застерігаємо Ізраїль від прийняття викраденого зерна та нанесення шкоди нашим відносинам».

Того ж дня міністр закордонних справ Ізраїлю Гідеон Саар відреагував на обурення Києва.

«Докази, що підтверджують ці звинувачення, ще не надано», — написав він у X, додавши, що це питання буде розслідувано і що ізраїльська влада діятиме відповідно до закону.

«Ви навіть не подали запит про правову допомогу, перш ніж звернутися до ЗМІ та соціальних мереж», — зазначив він.

«Дипломатичні відносини, особливо між дружніми країнами, не ведуться у Twitter чи в ЗМІ».

Зі свого боку, Міністерство закордонних справ України опублікувало хронологію зернового спору.

У ньому йдеться, що це питання обговорювалося дипломатами обох країн наприкінці березня, а 15 квітня Україна звернулася до Ізраїлю з проханням про міжнародну правову допомогу щодо судна «Абінськ».

«Ізраїльська сторона передчасно завершила розвантаження судна і дозволила йому відплисти — незважаючи на прохання України не робити цього», — заявило МЗС.

Україна готує пакет санкцій

Президент України Володимир Зеленський також висловився щодо цього конфлікту.

«У будь-якій нормальній країні купівля краденого товару є кримінальним злочином, що тягне за собою юридичні наслідки. Це стосується, зокрема, зерна, яке вкрала Росія», — написав Зеленський у Telegram 30 квітня.

Він зазначив, що Росія систематично вивозить зерно з окупованих територій та експортує його.

«Така торгівля порушує ізраїльське законодавство. Україна вжила всіх необхідних дипломатичних заходів, щоб запобігти таким інцидентам», — заявив Зеленський.

Він наголосив, що Україна готує пакет санкцій на основі розвідувальної інформації. Він буде спрямований проти всіх, хто причетний до транспортування цього зерна, а також проти осіб, які «намагаються отримати прибуток від такої злочинної діяльності».

За словами Зеленського, Київ координує свої заходи з європейськими партнерами, щоб забезпечити включення відповідних осіб також до європейських санкційних списків.

Запит на докази

Ізраїльський військовий експерт Девід Шарп припускає, що ізраїльська сторона не ескалувала б ситуацію, якби отримала від Києва вичерпні докази щодо походження зерна з окупованих територій.

«Нікому не потрібні ці проблеми — ані погіршення відносин з Україною, ані санкції», — сказав Шарп у коментарі DW.

Питання полягає в тому, які докази насправді надала Україна і що насправді отримала ізраїльська сторона. Шарп наголошує, що Ізраїль — це країна з незалежною судовою системою, де приватні ділові відносини захищені законом. Міністерство закордонних справ не може наказати бізнесмену розірвати контракт на закупівлю зерна. Це призвело б до того, що урядовий чиновник був би притягнутий до суду.

«Для розірвання контракту потрібні вагомі юридичні докази, зокрема розвідувальні», — пояснив Шарп.

«Якщо Україна хоче, щоб Ізраїль заблокував угоду, одних лише підозр або дописів у соцмережах недостатньо. Вона має надати докази, які ізраїльський уряд зможе використати в суді або представити прокуратурі».

Проблеми зі збором доказів

Іван Ус, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень у Києві, пояснив, що це не перший випадок, коли Росія намагається таким чином легалізувати викрадене українське зерно.

Зерно транспортується з окупованих територій, змішується з російським зерном на перевалочних складах, декларується як російське зерно і, зрештою, перепродається.

«З нашої точки зору, це вкрадене зерно, але для покупця воно може здаватися легальним товаром», — зазначив експерт із зовнішньої політики.

Це ускладнює збір доказів і, відповідно, притягнення до відповідальності за ці схеми.

За словами Сергія Данилова з Української асоціації досліджень Близького Сходу, посольство України надало ізраїльській стороні розвідувальну інформацію щодо маршрутів, морських перевезень зерна, а також власників і логістики, що стоять за цими перевезеннями.

Він критикує Ізраїль за ігнорування всіх попереджень України.

«Хоча перший корабель не викликав такої сильної реакції, зараз ми бачимо абсолютно новий вимір у відповіді України», — сказав Данилов у коментарі DW.

«У своїй заяві Зеленський вперше згадує про санкції, зокрема ті, що узгоджені з ЄС. Це вже не просто дипломатичний протест, а сигнал про те, що будуть вжиті конкретні заходи. Реакція ізраїльського МЗС була, відверто кажучи, неприємною. У ній фактично заперечувалося, що є достатньо доказів».

Україна звертається до Ізраїлю за правовою допомогою

Тим часом Київ надіслав ізраїльській стороні пакет документів, щоб допомогти їй вжити заходів проти російського судна, яке перевозить викрадене українське зерно.

Про це 29 квітня повідомив у Telegram генеральний прокурор України Руслан Кравченко.

Судно, про яке йдеться, називається «Панорамітіс».

«Запит про правову допомогу вже подано до відповідних ізраїльських органів», — зазначив Кравченко.

Він наголосив, що Україна просить своїх ізраїльських партнерів затримати судно та його вантаж, провести на ньому обшук, вилучити документи на судно та вантаж, взяти зразки зерна та допитати членів екіпажу.

За словами Кравченка, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну з тимчасово окупованих українських територій було незаконно вивезено понад 1,7 млн тонн сільськогосподарської продукції загальною вартістю понад 20 млрд гривень (що еквівалентно приблизно 388 млн євро/455 млн доларів).

30 квітня інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна» повідомило з посиланням на ізраїльську газету The Marker, що ізраїльська компанія Zenziper зрештою відмовилася прийняти вантаж, який, ймовірно, був викраденим українським зерном.

Вантажне судно покинуло Хайфу.

«Ми перемогли; вантажне судно залишає порт і прямує до нейтральних вод. Ми доведемо кримінальне та санкційне провадження до кінця», — заявив агентству посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук.

Згідно з повідомленням, російський постачальник був поінформований про наказ відмовити в прийнятті вантажу судна.

Компанія-імпортер зерна Zenziper заявляє, що «російський постачальник партії зерна повинен знайти інше місце для розвантаження».

«Це перший випадок, коли партія зерна, яка, як вважається, була викрадена в Україні, не була прийнята і розвантажена в Ізраїлі», — цитує «Інтерфакс-Україна» ізраїльські ЗМІ.

Джерело: www.dw.com