Війна в Ірані свідчить про неготовність НАТО до протистояння з Росією

НАТО не втручалося у американо-ізраїльську війну в Ірані, проте цей конфлікт все ж викрив слабкі місця в обороні альянсу, через які він може зіткнутися з труднощами у разі нападу Росії.

«Війни в Україні та на Близькому Сході — це не окремі явища; з обох можна багато чого навчитися, розмірковуючи про війни майбутнього», — заявив генерал Домінік Тардіф, заступник командувача ВПС Франції. «Ці сукупні уроки повинні допомогти нам краще зрозуміти, як спрямовувати розвиток потенціалу».

Європейські військові чиновники попередили, що до 2029 року Москва може бути в змозі атакувати члена альянсу, підкресливши нагальну потребу в бойовій готовності та політичній згуртованості в усьому альянсі.

Журналісти Politico поспілкувались з десятком дипломатів, нинішніх і колишніх чиновників НАТО та експертів з питань оборони — деяким з яких було надано анонімність, щоб вони могли вільно висловлюватися щодо цього делікатного питання — щоб скласти перелік п’яти прогалин в альянсі, які викрила війна на Близькому Сході.

Війна в Ірані гостро висвітлила проблему нестачі боєприпасів у НАТО.

США витратили приблизно половину своїх загальних запасів критично важливих ракет ППО «Патріот», тоді як французькі чиновники попередили, що запаси ракет «Астер» і «Міка» вичерпуються вже у перші два тижні війни.

Оборонні компанії, такі як Rheinmetall і MBDA, також вказали на стрімке зростання попиту та загрозу дефіциту.

Якщо США продовжать переносити свою увагу на Індо-Тихоокеанський регіон, «з Європи буде виведено значні ресурси», — заявив один із високопоставлених дипломатів НАТО. «У нас занадто мало цих ресурсів».

Якщо НАТО не змінить курс, Росія «швидко витіснить нас з війни через високу вартість», — попередив Келвін Бейлі, депутат від правлячої Лейбористської партії Великої Британії, член комітету з питань оборони парламенту Великої Британії.

Оскільки Москва виробляє «від 6 000 до 7 000» одноразових ударних дронів на місяць, союзники по НАТО можуть залишитися без дорогих ракет ППО вже за «кілька тижнів», зазначив Джастін Бронк, старший науковий співробітник Королівського інституту об’єднаних служб.

Це створює «нагальну потребу в більш доступних перехоплювачах класу «повітря-повітря», — додав він, стверджуючи, що НАТО має зосередитися на дешевших альтернативах «Патріоту», таких як ракета з лазерним наведенням AGR-20, та розбудовувати пасивну оборону, наприклад, укріплені бетонні укриття для літаків.

За словами однієї особи, обізнаної з цим питанням, проблема нестачі боєприпасів у альянсі стане одним із головних питань на липневому саміті лідерів НАТО.

Здатність Ірану продовжувати обстрілювати сусідні держави Перської затоки, здійснивши понад 5 000 ракетних і безпілотних атак, незважаючи на повітряну кампанію США, свідчить про «очевидні межі очікувань, що можна змусити країну підкоритися за допомогою бомбардувань» за допомогою звичайної авіації, зазначив Пітер Веземан, старший науковий співробітник Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру.

У відповідь НАТО має переосмислити концепцію панування в повітрі та шукати креативні рішення для стримування Росії, наприклад, різко збільшити інвестиції у високоточне озброєння дальнього радіусу дії, здатне вражати об’єкти виробництва дронів та військові об’єкти Москви, розташовані в глибині країни, зазначив Бронк.

«Якщо ми зможемо здобути перевагу в повітрі над спірною територією, то навіть Європа самотужки зможе знищити російські сили на полі бою», — сказав він, запропонувавши збільшити закупівлі американських ракет AGM-88G з дальністю до 300 кілометрів.

Війна в Ірані вже викликала нові дискусії в НАТО щодо необхідності розширення можливостей нанесення ударів на великі відстані, зазначили два дипломати альянсу, оскільки цього року розпочинаються переговори щодо наступного чотирирічного циклу оборонного планування організації.

Обмежене розгортання європейських сил для допомоги союзникам у Перській затоці також продемонструвало катастрофічний дефіцит інвестицій у військово-морські сили НАТО.

Найяскравішим прикладом є Велика Британія. Після того, як на розгортання есмінця HMS Dragon у Середземному морі пішло три тижні, судно було відправлено назад до порту через технічні проблеми.

Це не дивно. Минулого місяця начальник морських сил Великої Британії генерал Гвін Дженкінс визнав, що Королівський флот не готовий до війни, стверджуючи, що інші союзники також відстають.

Прем’єр-міністр Канади Марк Карні раніше заявляв, що менше половини флоту його країни перебуває в боєготовності.

«З 2022 року ми набагато більше зосереджувалися на сухопутних силах… і тепер раптом помічаємо, що боєготовність флоту в НАТО насправді досить низька», — сказав Ед Арнольд, колишній чиновник НАТО.

У будь-якому конфлікті з Москвою військово-морські сили відіграватимуть ключову роль у вистежуванні підводних човнів поблизу північного російського Кольського півострова та нейтралізації суден, оснащених крилатими ракетами «Калібр» великої дальності, зазначив Сідхарт Каушал, експерт з морської безпеки в RUSI.

НАТО також має покращити спільні об’єкти технічного обслуговування кораблів, додав він, а також вирішити проблему нестачі персоналу та інвестувати у гнучкі судна, які можна адаптувати до різних місій — за прикладом нідерландської програми багатофункціональних кораблів підтримки.

Війна також поглибила розкол всередині НАТО — Європа проігнорувала вимоги президента США Дональда Трампа щодо військової підтримки, що змусило Вашингтон розробити варіанти відповідних заходів.

Це викликає нову хвилю занепокоєння всередині альянсу, зазначили двоє дипломатів НАТО. Тим часом Трамп продовжує критикувати НАТО, неодноразово називаючи його «паперовим тигром».

Ризик після Ірану, додав Арнольд, полягає в тому, що «президент може сказати: “Цього разу ми не втручатимемося”», або погодитися лише на обмежене розгортання військ, якщо Москва вторгнеться.

У відповідь європейські столиці повинні застосувати той самий «транзакційний підхід», що й Трамп, заявив Андерс Фог Расмуссен, колишній генеральний секретар НАТО.

Вони повинні чітко пов’язати свою підтримку у відкритті Ормузької протоки з зобов’язаннями Вашингтона щодо НАТО.

Він також застеріг від подальшого заспокоєння Трампа, що є ключовим елементом підходу генерального секретаря НАТО Марка Рютте до президента США.

«Час лестощів минув», — сказав Расмуссен. Вже через кілька днів після початку війни в Ірані Україна відправила своїх експертів з безпілотників, які добре знаються на використанні вітчизняних перехоплювачів для збивання іранських безпілотників типу «Шахед», що використовуються Росією, щоб допомогти країнам Близького Сходу.

Зрештою Київ підписав десятирічні оборонні партнерства з країнами Перської затоки.

НАТО швидко розширило свої інституційні зв’язки з Україною: від спільного навчально-дослідницького центру в Польщі до військових візитів до Києва та нової промислової програми з придбання інноваційних технологій у цієї країни, яка отримала назву UNITE-Brave NATO.

За словами Бронка, альянс повинен тепер працювати над створенням «поясу» засобів протидії безпілотникам ближче до кордону з Росією як першої лінії оборони.

Він також міг би зробити більше для посилення своїх промислових відносин з Україною, зазначили двоє дипломатів НАТО, зокрема, виділити більше коштів на програму UNITE-Brave.

«Україна виступає гарантом безпеки», — сказав третій дипломат НАТО. Війна в Ірані «довела це».

Джерело: www.politico.eu