Українські безпілотники для перевезення важких вантажів, призначених для евакуації поранених та десантних операцій

Дрони для перевезення важких вантажів незабаром почнуть евакуювати поранених в Україні. Це стане справжнім проривом у забезпеченні своєчасної доставки поранених солдатів до медичних закладів. Ці нові можливості також відкривають перспективи для нового типу вертолітних десантних операцій.

Дрони для перевезення важких вантажів — це, по суті, збільшені мультикоптери, і в мережі можна знайти чимало тривожних відео, на яких любителі використовують саморобні літальні апарати для перевезення людей. Трохи більш витончений підхід дозволяє військовим дронам перевозити пасажирів набагато раніше, ніж їхні комерційні аналоги.

Питання безпеки людей

Існує величезна різниця між дроном, здатним підняти людину, та тим, який може зробити це безпечно. Автомобіль потребує не лише двигуна та коліс, щоб їздити легально. Він має відповідати федеральним та місцевим стандартам безпеки аж до задніх ліхтарів, поворотників та шин, затверджених Міністерством транспорту.

Для повітряних транспортних засобів крива набагато крутіша. Щоб отримати сертифікат безпеки для пасажирів, літак повинен мати дублюючі системи управління польотом та силові установки, щоб уникнути єдиної точки відмови. Пасажирські сидіння повинні бути перевірені на стійкість до зіткнень, має бути підтверджена протипожежна безпека, а програмне забезпечення управління має бути сертифіковане як безпечне за будь-яких умов.

Сертифікація літального апарата займає роки, і виробники пасажирських дронів, такі як Volocopter, Wisk Aero та EHang, вже деякий час здійснюють польоти, але всі вони поспішають пройти через регуляторні процедури та надати першу послугу міського повітряного таксі у період 2026–2028 років. Стандарти безпеки означають, що їхні літальні апарати мають пасажирські салони, які виглядають як у звичайних вертольотах.

В Україні ситуація інша, де транспортування пораненого пасажира є питанням життя і смерті. Пройти через «сіру зону», що простягається на понад 10 миль від лінії фронту і охоплюється ворожими дронами, важко і небезпечно. Мало які транспортні засоби проходять через неї, і значна частина постачання та евакуації поранених зараз здійснюється колісними або гусеничними роботами. Деякі з них мають броньовані капсули, щоб захистити пасажира від ударів російських FPV.

У цій ситуації стандарти безпеки є зовсім іншими. Питання полягає в тому, чи більший ризик, якщо пацієнт у критичному стані рухається повільним і небезпечним наземним маршрутом, чи якщо його евакуюють повітрям за допомогою дрона.
Українські дрони для евакуації поранених

«Ми вже тестуємо повітряні платформи для евакуації поранених. Це майбутнє», — заявив головнокомандувач Збройних сил України генерал Олександр Сирський в інтерв’ю RBC-Україна в серпні 2025 року.

У статті в The Economist за 2023 рік йшлося про те, що Україна вже провела принаймні одну експериментальну евакуацію поранених за допомогою дрона. Ймовірно, для цього використовувався британський дрон Molloy T150, який теоретично міг перевезти людину на невелику відстань. Комерційні дрони, такі як найновіший FlyCart 100 від DJI, також могли б, в принципі, переносити людину невеликої ваги, враховуючи їхню вантажопідйомність у 190 фунтів, хоча, звичайно, жоден із цих типів не сертифікований для перевезення пасажирів.

Потрібні більш потужні підйомники. Цього місяця українські розробники представили 12-роторний мультикоптер під назвою «Аюда-12», який підіймає понад 300 фунтів і спеціально розроблений для перевезення поранених солдатів. Існує кілька інших подібних проектів. Важкі дрони також використовуються для логістики, бомбардування та мінування.

Росіяни продемонстрували безліч важких транспортних дронів, але мало хто бачив їх у полі, а Росія не має флоту дрон-бомбардувальників, який би міг зрівнятися з українськими «Вампірами» та «Кажанами». У 2023 році російська компанія «Аеротехнології» випробувала гігантський дрон під назвою «Перун» для перевезення вантажів та нош, але, схоже, він зник.

Важливо, що такі дрони є відносно недорогими. DJI FlyCart 100 має ціну нижче 17 тис. доларів, що принаймні на порядок менше, ніж пасажирські дрони, такі як EHang-184.

«Такі дрони неминуче з’являться, оскільки доставка тяжкопораненого солдата до медичного закладу з висококласним обладнанням протягом «золотої години» значно підвищує шанси на виживання», — сказав мені Рой Гардінер, директор з розвідки групи «Defense Tech for Ukraine». «Розробка важких мультикоптерних дронів, здатних швидко евакуювати поранених солдатів повітрям, є нагальним пріоритетом, і, за повідомленнями, обидві сторони вже працюють над цим».

Евакуація за допомогою вантажного дрона далеко не ідеальна. У вертольотах швидкої допомоги завжди є медик, який стежить за станом пацієнта та підтримує його у стабільному стані. Але будь-яке перевезення з зони бойових дій до медичного закладу може врятувати життя.

Нещодавно Україна евакуювала кота та собаку із зони бойових дій за допомогою логістичного дрона. Скоро, ймовірно, послідують евакуації людей.

Дрони для десантування

Десантні війська також належать до іншої категорії, ніж пасажири, які платять за проїзд, і можуть нехтувати нормами безпеки. У 2007 році британські королівські морські десантники в Афганістані провели рятувальну операцію, прив’язавши себе до крил ударного вертольота AH-64 Apache.

У тому ж дусі відео від пакистанської терористичної групи «Лашкар-і-Тайба» показує комерційний дрон для перевезення важких вантажів, який перевозить пасажира на короткі відстані в тренувальному таборі. Ця група відома контрабандою зброї та наркотиків через індійсько-пакистанський кордон. Пасажира скидають у воду, що свідчить про те, що м’яка посадка може бути проблемою. Але потенціал для транспортування на короткі відстані, безперечно, існує. (Дякуємо Майку Моннілку з DroneSec за повідомлення про цей випадок).

«Це вже викликає дедалі більшу стурбованість, і ми маємо бути готовими до цього, особливо щодо об’єктів та державних кордонів, де високі стіни та інші перешкоди на місцевості, такі як річки та каньйони/рови, вважаються надійними фізичними бар’єрами», — сказав мені Роберт Банкер із C/O Futures.

Хоча менші дрони вже перевозять контрабанду через кордони та стіни в’язниць, більші моделі дозволяють транспортувати й людей, зокрема озброєних терористів.

«Ці системи можуть використовуватися для незаконного перевезення людей, проведення «смурф-рейсів» туди-сюди через захисну прикордонну стіну або перешкоду, а також для переміщення персоналу на вищі висоти або назад вниз, наприклад, на вершини пагорбів», — каже Банкер.

З тактичної точки зору, Банкер зазначає, що ці дрони можуть виконувати роль літаючих таксі для швидкого перевезення груп людей до місць, до яких їм інакше було б неможливо дістатися.

Примітно, що російські випробування «Перуна» також включали транспортування штурмовика, а також пораненого (українці, схоже, не працюють над цим). Росіяни все частіше переходять до швидкісних штурмів на мотоциклах, квадроциклах, гольф-карах та квадроциклах. Дрони швидші за будь-який з цих транспортних засобів, а мультикоптер може постійно повертатися, щоб підбирати наступних штурмовиків. Ще краще з точки зору російських командирів те, що пасажир може не мати контролю над дронами: відступ буквально не є варіантом.

Дехто припускає, що вертолітний штурм тепер мертвий, після провалу російської операції з захоплення Гостомеля, коли вертольоти були знищені переносними зенітними ракетами. Нещодавній звіт аналітичного центру RUSI оптимістично припускає, що повітряні маневри все ще можливі за умови належного планування та підтримки.

Повітряні маневри з використанням дронів можуть знову змінити ситуацію. Як і в разі евакуації поранених, питання полягає в тому, чи небезпечніше бути підвішеним у непевному положенні під мультикоптером на великій швидкості, ніж подолати ту саму відстань по землі.

Штурмові дрони можуть здаватися божевільною ідеєю, але не божевільнішою, ніж нещодавні російські атаки верхи на конях. Якщо технологія є, хтось її використає.

Джерело: www.forbes.com/sites/davidhambling/