Пентагон формує найбільшу за останні десятиліття групу американських військових кораблів і літаків на Близькому Сході, включаючи дві авіаносні ударні групи, оскільки президент Дональд Трамп попереджає про можливі військові дії проти Ірану, якщо переговори щодо його ядерної програми проваляться.
«Протягом багатьох років доведено, що укласти значущу угоду з Іраном нелегко, а ми маємо укласти значущу угоду, – заявив Трамп. – Інакше трапляться погані речі».
За словами експертів, Трамп, ймовірно, матиме цілий ряд військових варіантів, які можуть включати точкові удари по іранській протиповітряній обороні або удари, спрямовані на верховного лідера аятолу Алі Хаменеї. Але вони попереджають, що Іран може відповісти так, як не відповідав після атак минулого року з боку США або Ізраїлю, що може поставити під загрозу життя американців і спровокувати регіональну війну.
«Цього разу адміністрації Трампа буде дуже важко здійснити одноразовий удар по Ірану, – сказав Алі Ваез, експерт з Ірану в Міжнародній кризовій групі. – Тому що іранці відреагують таким чином, що всеосяжний конфлікт стане неминучим».
Трамп неодноразово погрожував застосувати силу, щоб змусити Іран погодитися обмежити свою ядерну програму, а раніше – через криваве придушення Тегераном загальнонаціональних протестів.
Авіаносці підсилюють присутність США
Авіаносець USS Abraham Lincoln і три есмінці з керованою ракетою перебувають в Аравійському морі з кінця січня після перенаправлення з Південно-Китайського моря.
Ударна група, яка привела в регіон приблизно 5700 додаткових військовослужбовців, підсилила менші сили з декількох есмінців і трьох прибережних бойових кораблів, які вже перебували в регіоні.
Два тижні по тому Трамп віддав наказ найбільшому в світі авіаносцю USS Gerald R. Ford, а також трьом есмінцям і понад 5000 додаткових військовослужбовців вирушити туди.
Це збільшить присутність ВМС у регіоні щонайменше до 16 кораблів і значно перевершить 11-корабельний флот, який до відправлення Ford був дислокований у Карибському морі.
Прибуло більше літаків
Численні додаткові американські винищувачі та літаки підтримки також приземлилися на Близькому Сході та базах в Європі.
Понад 100 винищувачів, включаючи F-35, F-22, F-15 та F-16, залишили бази в США та Європі і були помічені Military Air Tracking Alliance, коли прямували до Близького Сходу. Ця команда з близько 30 аналітиків відкритих джерел регулярно аналізує військову та урядову льотну активність.
Вона також повідомляє, що в середині лютого відстежила понад 100 паливних танкерів і понад 200 вантажних літаків, що прямували в цей регіон і на бази в Європі.
На додаток до цих сил, США перекинули 12 винищувачів F-22 на базу в Ізраїлі, за словами американського чиновника, який на умовах анонімності розповів про деталі секретних військових пересувань.
Супутникові фотографії від Planet Labs PBC авіабази Мувафак Салті в Йорданії, проаналізовані Associated Press, показали понад 50 літаків, майже всі з яких, ймовірно, є частиною американського військового нарощування. У ангарах може бути ще більше.
Стефан Уоткінс, дослідник з Канади і член MATA, сказав, що він також відстежив літаки підтримки, такі як шість військових літаків раннього попередження E-3, які прямують до бази в Саудівській Аравії. Вони мають ключове значення для координації операцій з великою кількістю літаків.
Масовому напливу передувало прибуття винищувачів F-15E Strike Eagles. Центральне командування США заявило в соціальних мережах, що винищувачі «підвищують бойову готовність і сприяють регіональній безпеці та стабільності».
У той час аналітики даних про відстеження польотів також помітили десятки американських військових транспортних літаків, що прямували до регіону.
Ця активність схожа на минулорічну, коли США перевезли засоби протиповітряної оборони, такі як ракетна система Patriot, в очікуванні іранського контрнаступу після червневого бомбардування трьох ключових ядерних об’єктів.
Через кілька днів після ударів Іран запустив більше десятка ракет по авіабазі Аль-Удейд в Катарі.
Очікування відплати
Сет Джонс, експерт з питань оборони Центру стратегічних і міжнародних досліджень, зазначив, що важливо звернути увагу на те, що США не розгортають значних сухопутних сил.
США розгорнули понад 500 000 військовослужбовців під час операції «Буря в пустелі» на початку 1990-х років і приблизно 250 000 американських військовослужбовців в Іраку в 2003 році.
«Отже, є суттєві обмеження щодо військового контингенту», – сказав він про поточні військові ресурси в регіоні.
З технічної точки зору, нарощування військової присутності США є найбільшим у регіоні з часу вторгнення в Ірак у 2003 році, хоча ресурси, перекинуті для війни, значно перевищували поточні активи, сказав Майкл О’Ханлон, аналітик з питань оборони та зовнішньої політики Брукінгського інституту.
О’Ханлон сказав, що США могли б просто використовувати бомбардувальники B-2 дальньої дії, як це було в червні, якби хотіли лише завдати удару по тому, що залишилося від іранської ядерної програми. Сили, що знаходяться на місці зараз, явно призначені для атаки цілей в Ірані та захисту від удару у відповідь.
Багато хто, ймовірно, очікує, що Іран «просто продовжуватиме обстрілювати Ізраїль та американські бази безпілотниками та крилатими ракетами у відповідь на майже будь-які наші дії», сказав О’Ханлон. Але він додав, що Іран може піти далі і розширити масштаби, особливо якщо його керівництво відчує, що воно стало мішенню.
Ваез, експерт з Ірану в Міжнародній кризовій групі, сказав, що Іран навряд чи обмежиться такою ж реакцією, як після удару США по його ядерних об’єктах у червні. Іран дав зрозуміти, коли і як він завдасть удару у відповідь, атакувавши військову базу в Катарі, що дозволило американській і катарській ППО підготуватися і завдати мінімальної шкоди.
«Зараз вони дійшли висновку, що єдиний спосіб зупинити цей цикл – це пролити кров і завдати значної шкоди США та Ізраїлю, навіть якщо це буде коштувати їм дуже дорого», – сказав Ваез.
Бехнам Бен Талеблу, старший директор іранської програми у Вашингтонській Фундації захисту демократій, сказав, що, як вважається, Іран все ще має балістичні ракети, які можуть вразити його ворогів у регіоні.
«Ісламська Республіка може вважати, що це буде стримуючим фактором для Трампа, тоді як насправді це може спонукати президента перейти від обмеженої операції до більш масштабної», – сказав Талеблу, чий аналітичний центр давно критикує Іран і зазнав санкцій з боку Тегерана.
Джерело: www.defensenews.com
