Майже через чотири роки після початку повномасштабного вторгнення Росія контролює близько 20% території України. Багато з приблизно 3–5 мільйонів людей, які залишаються в регіонах під контролем Росії, стикаються з проблемами житла, водопостачання, електроенергії, опалення та медичного забезпечення.
Навіть президент Володимир Путін визнав «багато дійсно нагальних, термінових проблем» у регіонах Донецька, Луганська, Херсона та Запоріжжя, які були незаконно анексовані Москвою через кілька місяців після початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 року.
Російське громадянство, мова та культура нав’язуються мешканцям, зокрема у шкільних програмах та підручниках.
За словами українців, які виїхали, деякі мешканці живуть у страху бути звинуваченими у симпатіях до Києва.
За даними правозахисників, багатьох ув’язнили, побили та вбили.
Росія створила «широку мережу таємних і офіційних центрів утримання, де десятки тисяч українських цивільних осіб» утримуються безстроково без пред’явлення звинувачень, сказала Олександра Матвіюк, голова Центру громадянських свобод, лауреата Нобелівської премії миру.
Російські чиновники відмовилися коментувати минулі звинувачення представників ООН з прав людини в тому, що вони катують цивільних осіб і військовополонених.
Доля однієї родини
Інна Внукова провела перші дні російської окупації в Луганській області, ховаючись разом із родиною у сирому підвалі. За межами її села Кудряшівка солдати знущалися з мешканців, встановлювали блокпости та грабували будинки. Був постійний обстріл.
«Усі були дуже налякані і боялися виходити на вулицю», – розповіла Внукова агентству Associated Press в Естонії, де вона зараз мешкає.
Військові розшукували чиновників і державних службовців, таких як вона та її чоловік Олексій Внуков. В середині березня 2022 року вона та її 16-річний син Женя втекли з села разом із родиною її брата, хоча це означало тимчасово залишити чоловіка. Вони ризикнули поїхати на машині до сусіднього Старобильська, махаючи білим простирадлом під мінометним вогнем.
Олексій Внуков, співробітник служби охорони суду, затримали майже на два тижні. Російські солдати двічі погрожували вбити його, перш ніж він втік.
«Люди там не живуть, вони просто виживають», – сказав він про 150 осіб, включаючи батьків подружжя, які досі мешкають у селі, де колись проживало 800 людей. Внукова та її чоловік почали нове життя в Естонії, де вона працює в друкарні, а він – електриком. Їхньому синові зараз 20 років, а також у них є однорічна донька Аліса.
Життя в зруйнованому Маріуполі
Російські війська атакували Маріуполь протягом кількох тижнів, перш ніж портове місто було взяте у травні 2022 року.
Бомбардування Донецького академічного обласного драматичного театру 16 березня того ж року забрало життя майже 600 людей у будівлі та навколо неї, як з’ясувало розслідування AP — це найсмертоносніший відомий напад на цивільне населення за час війни.
Більшість з півмільйона населення втекла, але багато хто сховався в підвалах, розповів колишній актор, який місяцями переховувався разом із батьками.
Колишній актор, який зараз перебуває зараз в Естонії, висловився на умовах анонімності, щоб не наражати на небезпеку своїх 76-річних батьків, які все ще перебувають у Маріуполі. Вони прийняли російське громадянство, щоб отримати медичну допомогу та одноразову виплату в розмірі 1300 доларів на людину як компенсацію за зруйнований будинок, сказав він.
Житло залишається проблемою, незважаючи на те, що населення становить приблизно половину від того, що було до війни.
Нові квартири продаються російським новоприбульцям, а не тим, хто втратив свої будинки, згідно зі скаргами, надісланими Путіну у вигляді відео. Не всі виступають проти російського захоплення. Колишній актор каже, що половина членів його колишньої трупи підтримує Кремль.
Проте, за його словами, батьки попросили його не надсилати листів українською мовою, бо «це може бути небезпечно».
Руйнування інфраструктури
Роки війни та занедбаності призвели до руйнування комунальних служб у багатьох містах. В Алчевську, місті в Луганській області, більше половини будинків залишаються без опалення в цю сувору зиму. Було створено п’ять пунктів обігріву.
У Донецькій області водоносні машини наповнюють бочки біля багатоквартирних будинків, але взимку вони замерзають, розповіла мешканка, яка побажала залишитися анонімною, бо побоювалася наслідків.
«Через воду постійно точаться суперечки», — сказала вона. Москва заохочує росіян переїжджати до окупованих регіонів, пропонуючи різні пільги.
Вчителям, лікарям і працівникам культури обіцяють надбавки до зарплати, якщо вони проживуть там п’ять років.
Північно-східне місто Сєвєродонецьк, де колись проживало 140 000 людей, зазнало значних збитків і зараз має лише 45 000 мешканців, переважно літніх людей або інвалідів. У місті працює лише одна бригада швидкої допомоги, а російські медичні працівники чергують у місцевій лікарні, розповів 67-річний колишній інженер, який побажав залишитися анонімним, побоюючись помсти.
«Я знаю, як зараз важко жителям звільнених міст і селищ. Є багато дійсно нагальних, термінових проблем», – сказав Путін у вересні.
Він зазначив необхідність надійного водопостачання та доступу до медичної допомоги і повідомив, що запустив «масштабну програму соціально-економічного розвитку» для цих регіонів.
Життя в страху
25-річний Станіслав Шкута з Нової Каховки в Херсонській області розповів, що кілька разів ледь уникнув арешту, перш ніж у 2023 році дістався території, контрольованої Україною.
Він згадав, як їхав автобусом, який зупинили російські солдати, і «чоловіків та жінок попросили роздягнутися до пояса, щоб перевірити, чи немає у них українських татуювань».
Шкута, який зараз перебуває в Естонії, розповів, що «побіліла від страху, думаючи, чи все я видалив зі свого телефону».
Друзі, які залишилися в Новій Каховці, кажуть, що життя погіршилося, а підозрюваних у симпатіях до України зупиняють на вулиці або під час раптових перевірок від дверей до дверей, додав він.
Михайло Савва з Центру громадянських свобод в Україні сказав, що «російські спецслужби продовжують виявляти нелояльних українців, вибивати зізнання і затримувати людей», а мешканці стикаються з перевірками документів і масовими обшуками.
Правозахисні групи заявляють, що на початку війни Росія використовувала «фільтраційні табори» для виявлення потенційно нелояльних осіб, а також усіх, хто працював на уряд, допомагав українській армії або мав родичів у військових, а також журналістів, вчителів, вчених і політиків.
За словами українського омбудсмена з прав людини Дмитра Лубінця, близько 16 000 цивільних осіб було незаконно затримано, але ця цифра може бути набагато вищою, оскільки багатьох утримують без зв’язку із зовнішнім світом.
Джерело: apnews.com/article/russia-occupied-ukraine-war-11fa1be55833294fdc8c45c7c1a5dd77
