Китай наразі переживає безпрецедентний бум будівництва енергетичних об’єктів, оскільки Пекін прагне забезпечити стабільне енергопостачання для промислових секторів, що споживають багато енергії, і які є ключовими для розвитку нових галузей майбутнього.
За даними Національної енергетичної адміністрації (NEA), оприлюдненими в середу, у 2023 році Китай додав 543 гігавати потужностей за всіма видами технологій, що на 12% перевищує сумарні потужності електростанцій Індії, які очікуються до кінця 2024 року. Загальна додана потужність з кінця 2021 року також перевищує потужності цілої енергетичної системи США.
Китай регулярно будує енергетичні системи в обсягах, які зазвичай відповідають потужностям цілої країни, додаючи щороку більше потужностей, ніж більшість інших держав мають загалом.
Президент Сі Цзіньпін ставить за пріоритет забезпечення стабільного і достатнього постачання енергії, зниження залежності від імпорту палива та створення конкурентних переваг для енергозатратних галузей, таких як штучний інтелект, виробництво робототехніки та передових матеріалів. Це відбувається на фоні зростаючих побоювань, що в США ці сектори можуть зіткнутися з обмеженнями через дефіцит дешевої електроенергії.
Міхал Мейдан, керівник відділу досліджень енергетики Китаю в Оксфордському інституті енергетичних досліджень, зазначив: «Розвиток залишається дуже динамічним, з рекордними показниками. Пріоритетом є не лише безпека постачання, а й доступність енергії за конкурентними цінами».
Китай реалізує комплексний підхід до джерел енергії. За даними NEA, більше половини нових потужностей у 2023 році були сонячними. Також було зафіксовано рекордні обсяги встановлення вітрових електростанцій та теплових електростанцій на вугіллі і природному газі. Атомна та гідроенергетика зросли менше, проте в майбутньому їхній внесок очікується значно більшим.
У країні реалізується найбільший у світі проект з будівництва атомних реакторів, а також розпочато масштабний гідроенергетичний проект у Тибеті, що стане найбільшою електростанцією у світі. Вартість цього об’єкта становить 167 млрд доларів, а будівництво офіційно стартувало в липні.
Порівняно з Китаєм, темпи збільшення енергетичних потужностей у США є значно повільнішими, оскільки попит на електроенергію там стабілізувався кілька десятиліть тому. Однак через стрімкий розвиток штучного інтелекту в США зростає потреба в енергії для обробки даних, що призводить до дефіциту на ринку електроенергії, зауважила Саманта Дарт, співголова американського відділу глобальних досліджень сировинних товарів у Goldman Sachs Group Inc.
Вона також зазначила, що США можуть зіштовхнутися з обмеженнями, тоді як Китай цього ускладнення, здається, не матиме. «Лідерство США в гонці штучного інтелекту може з часом перейти до Китаю», — припустила Дарт.
Китай постійно розширює енергетичну систему з 1990-х років, однак останній бум пов’язують із дефіцитами електроенергії у 2021–2022 роках. З 2023 року середнє додавання потужностей становить понад 400 гігават на рік, тоді як за попередні шість років цей показник був близько 150 гігават на рік.
Пекін зараз стоїть перед викликом розвитку енергетичної системи в майбутньому. Зокрема, масове зростання потужностей сонячної та вітрової енергетики часом перевантажує систему, викликаючи збільшення обмежень на використання електроенергії. Незважаючи на будівництво нових вугільних електростанцій, частка використання чистих джерел енергії зростає.
Аналітик Белінда Шепе з Центру досліджень енергетики та чистого повітря відзначила: «Виведення з експлуатації вугільних електростанцій відбувається повільно, їхнє використання зменшується, але при цьому додаються нові потужності. Це виглядає дещо парадоксально».
Також важливо враховувати, що не всі потужності еквівалентні за виробленням електроенергії. Наприклад, сонячна електростанція потужністю 1 гігават генерує максимальну електроенергію в денний час, тоді як атомна електростанція такої самої потужності забезпечує значно більше вироблення впродовж року.
Нещодавні політичні заяви свідчать, що якщо останні роки були зорієнтовані на розширення потужностей, то найближчі можуть бути присвячені розвитку енергомережі та реформуванню ринків для більш ефективного використання існуючих ресурсів. Зокрема, нові правила, що набули чинності у червні, знижують тарифи на електроенергію, вироблену вітровими та сонячними станціями, що, за прогнозами BloombergNEF, може сповільнити темпи будівництва нових об’єктів.
Проте, готуючись до оприлюднення робочого плану у межах 15-го п’ятирічного плану до 2030 року, влада прагне не знизити темпи розбудови настільки, щоб це загрожувало безпеці енергопостачання.
Міхал Мейдан також підкреслив: «Енергетика має підтримувати інновації, модернізацію та технологічний прогрес — це основа економічної політики Китаю в межах 15-го п’ятирічного плану».
Джерело: www.bloomberg.com
