Сполучені Штати десятиліттями втручалися у вибори по всьому світу. Але жоден сучасний президент не робив цього так нахабно, як Дональд Трамп.
Забудьте про тіньові змови ЦРУ або таємні медіа-кампанії. Трамп відкрито закликав електорат інших країн голосувати за його правих друзів, часто використовуючи свій улюблений інструмент – соціальні мережі.
Зовсім недавно Трамп на своїй платформі Truth Social підтримав гондураського правого кандидата Насрі Асфуру як “єдиного справжнього друга “Свободи” і пообіцяв співпрацювати з ним. Після голосування в неділю Асфура лідирував з невеликим відривом.
“Я не можу пригадати час, коли президент США був готовий просто відкрито заявити про свої уподобання на зовнішніх виборах таким чином, принаймні в сучасній історії”, – сказав Томас Каротерс, директор програми з питань демократії, конфліктів та управління в Фонді Карнегі за міжнародний мир.
Особливо сміливо Трамп почувається в Латинській Америці, де Сполучені Штати вже давно здійснюють інтервенції.
Державний секретар Трампа Марко Рубіо принизив обраного лівого президента Колумбії Густаво Петро як “божевільного” і наклав санкції на бразильського суддю, який переслідував колишнього ультраправого президента Жаїра Болсонару за спробу скасувати результати виборів.
В Аргентині Трамп пообіцяв 20 мільярдів доларів США на підтримку економіки, але попередив, що вони зникнуть, якщо виборці відкинуть президента Хав’єра Мілея на парламентських виборах. Зрештою перемогу здобула партія лібертаріанців.
“Це послідовна спроба вплинути на політику, посилити те, що, на мою думку, вони вважають зсувом вправо, який набирає силу в усьому регіоні”, – сказав Вілл Фріман, науковий співробітник з питань Латинської Америки в Раді з міжнародних відносин.
У Венесуелі, де немає виборів, на які можна вплинути, Трамп запропонував використати військову міць США для усунення лівого лідера Ніколаса Мадуро.
Трамп також намагався схилити шальки терезів у Європі. Його голова національної безпеки Крісті Ноєм під час візиту до Польщі відкрито підтримала Кароля Навроцького, консервативного кандидата в президенти, який здобув перемогу на виборах.
Менший успіх Трамп мав у Румунії, де його ультраправий союзник програв президентські вибори, але лише після того, як попереднє голосування було суперечливо анульоване.
Віце-президент Джей-Ді Венс під час поїздки до Німеччини публічно розкритикував обмеження щодо ультраправої партії AfD.
Трамп або його помічники вихваляли британського депутата-антимігранта Найджела Фараджа і критикували судове рішення у Франції проти лідера ультраправих Марін Ле Пен.
На фоні різних втручань Трампа його адміністрація в листопаді поскаржилася, що стала жертвою іноземного втручання з боку Канади після того, як уряд провінції Онтаріо оплатив і розмістив антитарифну рекламу в окремих штатах США.
“Націленість на президента Сполучених Штатів і його політику за 10 днів до виборів, за пару тижнів до слухання справи у Верховному суді… Мені шкода, що таке не відбувається в Сполучених Штатах Америки”, – заявив посол Канади Піт Хукстра.
Адміністрація Трампа також звела нанівець десятиліття зусиль з просування демократії за кордоном: Рубіо видав телеграму, в якій наказав посольствам уникати будь-яких коментарів щодо легітимності виборів за кордоном.
Ця позиція віддзеркалює підхід Трампа до виборів на батьківщині.
Він відмовився визнати свою поразку на виборах 2020 року і був звинувачений у спробі скасувати результати виборів у штаті Джорджія – справа була закрита минулого тижня у світлі його перемоги на виборах 2024 року.
Можливо, пам’ятаючи про власний досвід, Трамп публічно закликав президента Ізраїлю помилувати заплямованого скандалом прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу.
За іронією долі, у травневій промові в Ер-Ріяді Трамп засудив інтервенціонізм, принаймні в близькосхідному контексті, заявивши, що минулі зусилля США обернулися катастрофою.
Політолог Дов Левін у своїй книзі 2021 року виявив, що Сполучені Штати втручалися в іноземні вибори понад 80 разів після закінчення Другої світової війни – більше, ніж будь-яка інша країна.
Тим не менш, Каротерс сказав, що Трамп був унікальним не лише у своїх публічних методах, але й у своїх очевидних мотиваціях.
“Це відрізняється від часів холодної війни, коли Сполучені Штати часто надавали перевагу конкретній особі, але робили це з геостратегічних міркувань”, – сказав він.
“Те, що ми маємо тут, більше схоже на те, що Дональд Трамп відчуває, що у нього є група друзів у світі, яким він хоче допомогти”, – сказав він.
Каротерс зазначив, що лише Росія наблизилася до нього в тактиці, і Кремль доклав значних зусиль, щоб заявити про свої уподобання в країнах колишнього радянського блоку, як, наприклад, нещодавно в Молдові, де його кандидат зазнав поразки.
“Дуже великий відсоток європейських лідерів хотів би, щоб Віктор Орбан програв наступні вибори, але вони не скажуть про це вголос”, – сказав він, маючи на увазі правопопулістського прем’єр-міністра Угорщини.
Минулого місяця Трамп вітав Орбана в Білому домі. Виступаючи разом перед журналістами, Трамп сказав, що європейські лідери повинні більше цінувати Орбана.
Джерело: nationalpost.com/news/world/donald-trump-foreign-election-interference
