Уряд президента Зеленського все більше обмежує місцеве самоврядування. У 200 муніципалітетах вже створено військові адміністрації, а в решті муніципалітетів, очевидно, посилюється тиск на політиків.
З кожним роком російської агресії українські муніципалітети стають все менш незалежними. Це відбувається тому, що центральний уряд президента Володимира Зеленського забирає собі все більше повноважень.
Децентралізація України з 2014 року фактично вважається успішною реформою, навіть якщо процес ще не завершений. Процес реформи набрав обертів, особливо під час перебування на посаді тодішнього прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з 2016 по 2019 рік.
Сьогодні муніципалітети мають набагато більше повноважень, ніж до початку цих реформ. Це стосується, зокрема, великих міст, які відтоді отримали значну частину податкових надходжень. Однак інші муніципалітети також отримали в результаті значно більше грошей.
Перевага під час війни
Коли Росія вторглася в Україну в лютому 2022 року, це стало вирішальною перевагою. Децентралізація дуже допомогла Україні, каже Юрій Ганущак, який багато років працював над реформами як експерт у Міністерстві регіонального розвитку та як народний депутат.
“Хто підтримав українську армію тоді, на першому етапі війни, і забезпечив її найнеобхіднішим? Хто підтримував порядок, коли в країні панував повний хаос? Це були муніципалітети. Муніципалітети координували самі себе. І рішення, які вони приймали, були дуже вчасними”.
Сьогодні, однак, багато українських муніципалітетів більше не є незалежними.
Президент Зеленський створив військові адміністрації у понад 200 муніципалітетах, майже половина з яких розташовані на території, яка ще не окупована Росією. Серед них – велике місто Чернігів на півночі та столиця Київ.
Нещодавно до цього списку додалася Одеса на Чорному морі. Критики вважають, що в цьому часто немає необхідності.
Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст, каже, що там, де функціонує місцеве самоврядування, воно має продовжувати діяти і під час війни.
“Воно ближче до громадян. Є приклади муніципалітетів, які були звільнені від російської окупації. У громадах, де є самоврядування, відновлення відбувається швидше. Контакт між тими, хто приймає рішення, і громадянами тісніший, і громадяни більш задоволені”.
Про що йдеться
Президент дуже часто не переймається військовою безпекою, каже експерт Ганущак: “Основний мотив введення військової адміністрації – гроші. Йдеться про доступ до коштів у бюджеті”.
Доступ до бюджету означає можливість вирішувати, на що муніципалітет витрачає гроші – і кому укладає контракти.
“Відповідно до закону, громада повинен вирішити, чи має військова адміністрація також право розпоряджатися міським бюджетом”, – каже Ганущак. У випадку Чернігова, наприклад, громада проголосувала проти цього.
“Тим не менш, військова адміністрація має достатньо повноважень, щоб в кінцевому підсумку приймати рішення щодо бюджету”.
Зрештою, військові та правоохоронні органи підконтрольні президенту. Це відбувається, наприклад, через розслідування проти регіональних політиків. У Чернігові в результаті мер втратив свою посаду.
Майже через два роки депутат міської ради, який тимчасово виконував його обов’язки, подав у відставку. Він пояснив, що військова адміністрація погрожувала, що якщо він залишиться, то місто зануриться в хаос. Зараз військова адміністрація скликає засідання міської ради, а голова військової адміністрації приймає рішення щодо бюджету.
Кличко: “країна смердить авторитаризмом”
Найжорсткішим критиком такого підходу є мер Києва Віталій Кличко. Він заявив у травні, що країна смердить авторитаризмом. Контрприклади з інших міст лише підтверджують це, каже експерт Ганущак.
Наприклад, у місті Полтава на північному сході країни. Там мер також втратив свою посаду у 2023 році. Єдина причина, чому там немає військової адміністрації, полягає в тому, що секретар міської ради, який автоматично займає його місце, належить до президентської партії “Слуга народу” і лояльний до Зеленського.
Але навіть у громадах без військової адміністрації тиск на місцевих політиків постійно зростає, за словами Слобощана з Асоціації міст України.
Наприклад, уряд планує, що в майбутньому громади отримуватимуть меншу частку податку на прибуток.
“Якщо міська громада має менше грошей, але обов’язки залишаються такими ж, це збільшує тиск на місцевих політиків. Їм стає важче виконувати свої обов’язки, – каже Слобощан. І це полегшує притягнення їх до відповідальності. “Це те, проти чого ми боремося”.
Джерело: www.tagesschau.de/ausland/europa/ukraine-kommunale-selbstverwaltung-100.html
