На вихідних західні держави, включаючи США та Україну, поновили заклик, зроблений у березні, до негайного 30-денного припинення вогню, який президент росії досі відхиляє. Невдовзі після цього владімір путін запропонував, щоб його країна та Україна знову провели прямі переговори у четвер у Стамбулі, Туреччина. Ми зібрали найважливіші питання.
Що відбувається далі?
Президент України Володимир Зеленський планує особисто відвідати Стамбул у четвер. Він чекатиме там путіна, написав Зеленський у Telegram. «Сподіваюся, росіяни цього разу не шукатимуть причин, чому вони не можуть цього зробити». Передісторія така, що путін завжди відмовлявся зустрічатися із Зеленським особисто — лише один раз, у грудні 2019 року, він зустрівся з ним на саміті у так званому Нормандському форматі в Парижі. Цим, а також масовою натуралізацією українців на Донбасі, путін вже тоді показав, що не бажає розряджати конфлікт, розпочатий росією у 2014 році. Навпаки. У загарбницькій війні москва не лише зображує Зеленського як лідера неонацистського режиму, але й з минулого року заперечує повноваження Зеленського виконувати обов’язки президента, стверджуючи, що термін його повноважень закінчився. Насправді, українська конституція не передбачає проведення виборів, поки діє воєнний стан. З моменту російського вторгнення у 2022 році законно обраний парламент продовжував воєнний стан кожні три місяці. Згідно з опитуваннями, переважна більшість українців також відкидає вибори під час війни. Зеленський зараз хоче чітко дати зрозуміти, особливо президенту США Дональду Трампу, який наполягає на російсько-українській зустрічі, що він готовий до неї і що путін є справжньою перешкодою для припинення вогню та справжніх мирних переговорів. путін, з іншого боку, під час свого приїзду до Стамбула в неділю ввечері явно не припускав, що сам буде вести переговори безпосередньо з українцями, заявив його колега Зеленський. Радник путіна з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков одразу після появи президента в кремлі заявив, що склад і керівництво російської делегації будуть визначені пізніше. Зазвичай відправляють таких чиновників, як Ушаков. Серед присутніх на попередніх переговорах у Стамбулі та Білорусі у 2022 році був вірний путіну ідеолог Владімір Мєдінскій.
Чого можна очікувати від можливої зустрічі?
З сьогоднішньої точки зору, не так багато. Позиції України та росії діаметрально протилежні. Для путіна дипломатичні переговори та військові засоби йдуть пліч-о-пліч — і обидва підпорядковані його меті — покласти край незалежності України та послабити Захід. Конкретно кажучи, путін стурбований не лише забезпеченням анексій та захоплень земель з 2014 року, але й виключенням (решти) України з членства в НАТО. Його старі вимоги щодо «денацифікації», тобто зміни проросійського режиму в Києві, та «демілітаризації» його опонентів нещодавно стали тихішими, але вони не зняті з порядку денного. У своєму нещодавньому виступі путін повторив, що метою в Стамбулі має бути «усунення корінних причин конфлікту». Це включає скарги з москви на нібито дискримінацію росіян в Україні та спроби скасувати раунди розширення НАТО. Якби нещодавно поновлену вимогу путіна припинити постачання західної зброї українським військовим в обмін на припинення вогню було виконано, це полегшило б продовження війни у зручний для кремля час. Україна ж не готова виконувати вимоги путіна, які вона розглядає як капітуляцію. До речі, це також стало причиною провалу переговорів у Стамбулі навесні 2022 року. Не «Захід», ані тодішній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заборонили Києву припинити бойові дії, як часто стверджує путін. Швидше, умови москви були просто неприйнятними для України. Перш за все, вимога дозволити Україні захищатися лише за згодою росії рівнозначна капітуляції.
Якщо перспективи успіху такі похмурі, чому і Київ, і москва наголошують на своїй готовності до зустрічі?
Це особливо пов’язано з Трампом. Зеленський не може і не хоче втрачати США, які залишаються найважливішим прихильником його країни, і він повинен протидіяти чарівному наступу путіна на Вашингтон. путін, зі свого боку, намагається зобразити Україну справжнім підбурювачем війни через власні виступи та інтерв’ю своїх людей американським телеканалам, з очевидною метою змусити Трампа припинити підтримку Києва.
Чому переговори мають відбуватися в Туреччині?
Через їхню посередницьку роль. Туреччина за президента Реджепа Таїпа Ердогана вже мала добрі стосунки з путінською росією ще до російського вторгнення 2022 року. Вона продовжує купувати російський газ, будує російську атомну електростанцію і навіть погодилася на конфлікт зі своїми союзниками по НАТО, придбавши російську систему протиповітряної оборони. Після нападу 2022 року Анкара не виконала західні санкції. Зокрема, аеропорти Стамбула стали центром повітряного сполучення з росією, здійснюючи регулярні рейси до москви, Санкт-Петербурга та інших російських міст. Влітку 2022 року Ердоган допоміг укласти так звану зернову угоду щодо експорту українського зерна з трьох чорноморських портів країни. Водночас Туреччина підтримує співпрацю з Україною у сфері озброєнь. Вона постачає країні безпілотники, які відіграли важливу роль, особливо на ранніх етапах війни. Вона будує корвети для України та була однією із перших прихильників членства Києва в НАТО. Анкара заборонила російським військовим кораблям проходити через Босфор і Дарданелли в Чорне море, посилаючись на Конвенцію Монтре. Туреччина посередничала у кількох обмінах полоненими між двома країнами. Для Ердогана запланована зустріч у четвер також є бажаним відволіканням від триваючих протестів проти ув’язнення його суперника Екрема Імамоглу. Роль Туреччини як приймаючої сторони підкреслює її важливість для Європи з точки зору політики безпеки, що Ердоган висловив наступним чином: «Європейська безпека немислима без Туреччини». Зростаюча впевненість Ердогана в зовнішній політиці, схоже, спонукає його зруйнувати останні стовпи демократії у своїй країні. Стримана реакція Європи на ув’язнення його головного опонента, схоже, заохотила його до цього.
Яка зараз воєнна ситуація в Україні?
На думку путіна, це лише питання часу, коли впаде вся Україна. Це частина його психологічної війни, спрямованої на те, щоб Захід припинив підтримувати Україну. Натомість незалежні спостерігачі за ситуацією зазначають, що росія вже давно не може досягти жодного значного прогресу на полі бою. російські окупанти заплатили величезну ціну кров’ю за захоплення навіть менших міст, які були повністю зруйновані під час війни, особливо на Донбасі. Поточний приклад — місто Покровськ на Донбасі: протягом місяців російські війська безуспішно атакували українських захисників цього стратегічно важливого невеликого міста. Навіть на інших ділянках фронту протяжністю понад 1000 кілометрів військам путіна не вдалося здійснити рішучого прориву, окрім невеликих територіальних здобутків. росія все ще далека від повного контролю над Донецькою, Запорізькою та Херсонською областями, які вона анексувала восени 2022 року. путін побоюється нової масштабної мобілізації, подібної до тієї, що відбулася у вересні 2022 року, оскільки вона буде непопулярною. Натомість, з минулої осені, йому допомагають північнокорейські підрозділи в Курській області на заході росії вибити українські війська, що москва визнала лише наприкінці квітня.
Як європейці хочуть діяти далі?
Своїм візитом до Києва в суботу та закликом до безумовного припинення вогню глави держав та урядів чотирьох найбільших та економічно найпотужніших країн Європи — Німеччини, Франції, Великої Британії та Польщі — проявили ініціативу. Це також не було зроблено без урахування США, які очікують того ж від Європи. Канцлер Фрідріх Мерц раніше запевняв у підтримці Трампа, що він підтвердив у своїй звичайній хвалькуватій манері під час суботньої розмови з Києва до Вашингтона між чотирма політиками та Зеленським. Те, що це не мало великої цінності, стало очевидним невдовзі після того, як путін запропонував зустріч у Стамбулі, Трамп просто висунув Україні ультиматум, щоб вона його прийняла. Трамп більше не згадував ідею про європейське припинення вогню, яке мало набути чинності цього понеділка. Тепер, коли росія відмовляється від угоди про припинення вогню, санкції фактично слід посилити. Це була заява європейців, яку Трамп не лише підтримав, а й сам впровадив. Трамп, не варто плекати ілюзій, поки що не посилюватиме санкції проти москви. Однак європейці могли б і повинні зробити це швидко зараз, хоча б для того, щоб підкреслити свою серйозність та авторитетність. Якщо переговори в Стамбулі в четвер не відбудуться або проваляться, проти москви доведеться запровадити нові санкції.
https://www.faz.net/aktuell/politik/ukraine/gespraeche-in-istanbul-koennen-sie-den-ukrainekrieg-beenden-110471031.html
