– Європейська комісія завершує роботу над пропозицією щодо забезпечення плавного переходу до нового торговельного режиму з Україною після закінчення терміну дії АЗТЗ (автономних торговельних заходів – ред.). Незабаром ми представимо її Україні», – повідомив “Rzeczpospolita” Улоф Ґілл, речник ЄК з питань торгівлі.
АТЗ – це автономні торговельні заходи, які ЄС вперше надав Україні в червні 2022 року. Вони призупиняють дію тарифних квот і системи вхідних цін, а імпорт з України до ЄС є безмитним. За кількома винятками: у 2024 році було запроваджено автоматичний захисний механізм для семи товарів.
Оприлюднення цих нових умов для імпорту в ЄС з нетерпінням очікують фермери сусідніх з Україною країн, які на початку війни з Росією найсильніше протестували проти неконтрольованого імпорту товарів. Зернова криза, протести фермерів по всій Європі – все це відсунуло на задній план побоювання фермерів щодо майбутнього в тіні великого виробника продовольства.
Гілл запевняє, що Комісія «усвідомлює занепокоєння» фермерів та країн-членів ЄС щодо вразливості імпорту певних сільськогосподарських продуктів і хоче взяти їх до уваги. Але сама Україна, з точки зору умов імпорту до ЄС, останні три роки перебуває у своєрідній ситуації – вона ще не є членом ЄС, але умови торгівлі в принципі кращі, ніж у члена ЄС. – З суто економічної точки зору, після того, як ЄС ухвалив цей регламент, Україна отримала доступ до ринку ЄС і не зобов’язана дотримуватися стандартів виробництва, вона може використовувати речовини, заборонені в ЄС, наприклад, засоби захисту рослин. Тому є певні розмови про те, що Україна отримала доступ до ринку ЄС без дотримання умов, яких мають дотримуватися виробники з ЄС та Польщі», – говорить д-р Лукаш Амброзяк, професор Інституту економіки сільського господарства і продовольства.
Три можливі сценарії
Економіст описав три можливі сценарії умов торгівлі після червня 2025 року. Брюссель може зберегти сьогоднішні умови, а на іншій шальці терезів – можливе повернення до квот, які діяли до 5 червня 2022 року, хоча ці «старі» квоти вже є сміховинно малими, враховуючи, як розвивався імпорт з України після лібералізації торгівлі. Квота на цукор становила 20 000 тонн (до 2022 року), автоматичний захисний механізм в рамках ATM передбачав реакцію ЄС, коли імпорт перевищував 262 000 тонн. У 2024 році до ЄС було ввезено 331 000 тонн українського цукру. Також можливі подальші консультації щодо поглиблення лібералізації доступу до ринків ЄС та України.
– Останній сценарій видається найбільш логічним з точки зору переговорів про вступ України до ЄС, хоча в цих переговорах переплетені економічні та політичні аспекти, а також необхідність допомоги Україні під час війни, каже Амброзяк. Занепокоєння щодо впливу вступу України до ЄС на європейське сільське господарство також пов’язане з тим, що в українському сільському господарстві головну роль відіграють великі холдинги, часто з іноземним капіталом, які чинять тиск як на уряд у Києві, так і, через лобіювання, в Брюсселі.
Європа чекає на умови
Імпорт зерна з України може вивести фермерів на вулиці або спонукати Польщу, Словаччину та Угорщину ввести ембарго проти рішень ЄС. Тому нові правила матимуть величезний політичний та економічний вплив, тільки от… не завжди.
– Сприйняття залежить більше від рівня цін, а не від напливу самих товарів. Багато що тут залежить від поточної ринкової ситуації», – каже Гжегож Рикачевський, економіст Pekao. Коли українські компанії почали отримувати вигоду від безперешкодного доступу до великого ринку ЄС у 2022 році, негативні наслідки українського імпорту були нейтралізовані високим попитом та рівнем цін в ЄС та світі.
Протести почалися на початку 2023 року, коли ціни на зерно впали і дешевше зерно з України почало отримувати перевагу на більш складному ринку, згадує Рикачевський і зазначає, що обсяги імпорту також змінюються, і після початкового швидкого зростання зараз спостерігається затишшя. У 2023 році імпорт м’яса птиці збільшився на 130 відсотків порівняно з 2021 роком, останнім роком перед початком війни. Імпорт яєць зріс у 14 разів, пшениці – у 20 разів, а цукру – аж у 33 рази. Але вже у 2024 році імпорт м’яса птиці та цукру помітно скоротився.
– Наслідки імпорту з України слід розглядати не через призму показників імпорту до Польщі, а саме для ЄС в цілому. Зростаюча конкуренція на ринках інших країн ЄС буде гострою для вітчизняної харчової промисловості», – зазначає Гжегож Рикачевський.
Скарга до ВТО. «Це торгова війна»
На фоні надзвичайно добрих відносин Польщі з Україною плямою є досі нерозглянута скарга в ВТО, яку Україна подала проти Польщі, Словаччини та Угорщини через запроваджене у 2023 році ембарго на імпорт українського зерна. Незважаючи на заяву Києва у травні 2025 року, скарга досі має статус «на розгляді».
Вона була дуже негативно сприйнята в Польщі. – Такі дії мають розглядатися польською стороною та кожною з держав-відповідачів як прояв торговельної війни, оголошеної Україною, вважає професор Конрад Рачковський, директор Центру світової економіки UKSW. На його думку, хоча Україна у своїх переконаннях поводиться прагматично, але «через зухвалість» вона може багато втратити, і не лише у цій суперечці, і Польща мала б відреагувати на цю скаргу.
Проблема, на думку Рачковського, полягає у значній корупції в сільському господарстві і, як наслідок, незрозумілих інтересах деяких українських компаній, в тому числі експортерів зерна. У 2024р. тодішньому міністру сільського господарства Миколі Сольському було пред’явлено звинувачення в корупції та керівництві злочинною групою, а саме він обіймав посаду голови комітету з питань аграрної політики українського парламенту. Наразі триває розслідування щодо понад 300 фіктивних компаній, які масово експортували зерно до ЄС за допомогою корумпованих чиновників та посадовців. – Фіктивні власники компаній-імпортерів українського зерна здебільшого були пацієнтами психіатричних лікарень. Більше половини цих компаній ніколи не подавали митних декларацій, а ті, що подавали, оформлялися миттєво, за 90 хвилин. Такою є картина експорту з України та боротьби за ринки збуту з боку великих міжнародних гравців.
Олігархи та великі європейські та північноамериканські агробізнесмени вже володіли 28 відсотками української орної землі на початку 2023 року, каже Рачковський. І він нагадує, що український сільськогосподарський експорт у 2024 році становив 24,5 мільярда доларів, що майже відповідає довоєнному рівню. – Тому спроба України повністю вийти на польський, угорський чи словацький ринок із зерном була не боротьбою за виживання, а спробою усунути конкуренцію, вважає Рачковський. Економіст вважає, що Єврокомісія поводиться наївно і не підтримує своїх країн-членів у захисті ринку.
www.rp.pl/gospodarka/art42223181-od-czerwca-nowe-warunki-handlu-ue-z-ukraina-jak-sie-zmienia
