Кремль ще навіть не погодився на припинення вогню, а вже не погоджується на миротворців з Європи. Але рішучість президента Еммануеля Макрона вразила російських правителів.
– «Україна – суверенна країна, і якщо вона попросить, щоб війська союзників були на її території, то не Росія буде приймати рішення», – сказав Еммануель Макрон про можливе розгортання європейських військ над Дніпром.
Водночас британські ЗМІ повідомляють, що Лондон готовий відправити війська в Україну «на стільки, на скільки це буде потрібно». «Це буде довгострокове зобов’язання, мова йде про роки», – пише The Times.
Москва не знає, як протистояти введенню європейських військ в Україну
Першою реакцією Москви було кинути виклик і висміяти європейців навіть з боку професійних дипломатів Кремля. «Макрон рве на собі зелень у пошуках виправдання своєї співучасті в конфлікті», – написав в інтернеті російський “посол з надзвичайних ситуацій”, а точніше, зі “злочинів київського режиму”, Родіон Мірошник. У порівнянні з колишнім прем’єр-міністром-президентом Дмитром Медведєвим, це все одно був верх елегантності. – «Ви, хлопці, краще б слухали поради Трампа, виродки», – кинув він на адресу французького і британського лідерів.
За його словами, «миротворці повинні бути з країн, які не є членами НАТО. Але ні, вони все одно хочуть відправити десятки тисяч. Дайте зрозуміти, що ви хочете показати військову допомогу неонацистам у Києві. А це означає війну (Росії) з НАТО».
– Реакція європейських країн у цьому випадку не має жодного значення, бо, як бачимо, вони кидаються з однієї крайності в іншу. (…) Вони не є важливими акторами на даному етапі», – применшує значення московський експерт Федір Лук’янов.
Однак головним противником появи європейців на Дніпрі є – принаймні публічно – МЗС Путіна.
– «Присутність військ країн НАТО під будь-яким прапором, у будь-якій ролі на українській землі є для нас загрозою», – заявив міністр Сергій Лавров в інтерв’ю американським блогерам. Його підлеглі навіть вказали на неєвропейські країни, які могли б перекинути війська за Дніпро. – Чому вони (Лондон і Париж) вважають, що вони краще підходять для цієї ситуації, ніж миротворці з Глобального Півдня? Звичайно, якщо такі сили взагалі потрібні в Україні, в чому є сумніви, запитав російський представник у Відні.
З країн Глобального Півдня поки що лише Бразилія публічно оголосила, що може відправити війська за Дніпро. Київ це навіть не прокоментував, в Україні вважають нинішнього президента Бразилії Лулу да Сілву союзником Володимира Путіна.
Що буде, якщо європейці поставлять Кремль на місце
Втім, у самій Москві експерти вже застерігали, що «європейські війська можуть просто висадитися в Україні, не питаючи дозволу Росії». Тоді Кремль дійсно не знатиме, що робити, можливо, напад на них автоматично означатиме війну щонайменше з двома ядерними державами: Францією та Великобританією. Міністерство закордонних справ Росії, мабуть, почуло застереження цих аналітиків, тому що вже через день пом’якшило свій тон.
– Мирний договір може передбачати присутність в Україні неозброєних спостерігачів, цивільну місію для моніторингу виконання окремих аспектів угоди або гарантійні механізми, заявив заступник міністра закордонних справ Олександр Грушко, хоча і натякнув на можливе укладення мирного договору, про який поки що не йдеться. Поки що переговори ведуться лише про припинення вогню.
Інші, немов за командою, вже почали припускати, що така місія могла б бути під егідою ОБСЄ – тобто, вона все ж таки була б європейською. Однак українці вкрай негативно ставляться до цієї організації, яка кілька років спостерігала за припиненням вогню на Донбасі до початку путінського вторгнення.
– Напередодні війни ОБСЄ намагалася виконувати свої функції і навіть написала кілька звітів про те, що напруга поступово спадає і кількість обстрілів зменшується. (…) Але на той момент у місії ОБСЄ не було достатньо ресурсів, щоб повністю контролювати лінію зіткнення між двома сторонами і забезпечити навіть нормальне спостереження, – згадує незалежний російський політолог Євген Рошин.
Тодішня місія ОБСЄ закінчилася тим, що росіяни викинули її спостерігачів з Донбасу після початку війни, а потім їхні автомобілі були викрадені місцевими ополченцями. Зараз також ніхто не може запевнити, що Кремль взагалі зацікавлений у появі такого незалежного спостерігача, який має засоби і достатню кількість людей, щоб охороняти всю лінію фронту цього разу.
У разі оголошення перемир’я, самі українці вже зараз допускають можливість залучення деяких спостерігачів до лінії фронту, в той час як європейські війська будуть дислоковані в глибині країни.
– Напевно, також (місія зі спостереження за припиненням вогню) повинна включати якийсь міжнародний компонент. Зазвичай такі механізми контролю створюються під егідою ООН, ОБСЄ або якихось інших міжнародних інституцій», – сказав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
– Що стосується присутності миротворців з Європи в Україні, проти якої активно виступає міністр Лавров, то зараз це слід розглядати як своєрідну переговорну позицію. Якщо західні союзники України пропонують ввести туди свої війська, це означає, що з ними про це треба торгуватися. Просто ще один пункт переговорної позиції Кремля», – пояснює Рощин.
www.rp.pl/polityka/art41954841-europejskie-sily-pokojowe-na-ukrainie-czy-rosja-moze-zablokowac-ich-wyslanie